Тема: Завдання людини у світі
Вірші з Біблії: Бут. 2:7,
Лук. 8:41-42, 51-55, Бут. 9:6, 1 Пет.
1:18-19,
Mт. 26:52,
1Іоан. 2:25.
Ключовий вірш: "Обіцяння, яке Він дав нам, є вічне життя".
1Іоан. 2:25
Міжпредметні зв’язки: література, художнє
мистецтво, історія, народознавство.
Використана література:
1. Біблія / Пер. проф. І.Огієнка. – К.:Українське
Біблійне Товариство, 2002.
2.
Лавриченко Н. М., Крищенко В.
Д. Десять заповідей добра. – Острог: Вид-цтво Національного університету
«Острозька академія», 2005.
3. Лахно
А. І., Варенко В. М. Християнська етика (в поняттях і категоріях): Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002.
4.Радість спасенних:
збірник дитячих християнських пісень. – Рівне, 2000.
5.Таємниця твоєї душі:
Вибрані християнські оповідання й притчі для сім’ї
та школи. – Упор. Вадим Семчук. – Нововолинськ: Мінотавр, 2004.
6.Християнська етика: Метод. посібник: вид. 2-е,
доопрац. – Львів: Свічадо, 1998.
Хід уроку:
I. Виклад
нового матеріалу.
1. Оповідання
«Він ще живий» (3 клас, Читанка);
Оповідання
«Як кінь жабу пошкодував» (5; с.91)
– Як можна
описати вчинок хлопчиків? (жорстокий, бездушний)
– Хто показав
їм приклад у ставленні до менших братів наших?
– Як ви
вважаєте, яку заповідь порушили хлопці? Так, напевно ті, хто може ось так
жорстоко вчинити із тваринами, може піти і на те, щоб вбити людину.
Адже, ми також творіння Бога і відрізняємось
лише тим, що маємо душу, волю, свідомість. Але це не дає нам право
розпоряджатись чужим житям. Тому тема нашого уроку: «Шануємо життя. Життя – це дар».
2. Життя — це
дар Божий. Святий апостол Петро нагадує, яку високу ціну заплатив Христос за
людське життя. За порятунок людства від вічної темноти й відчинені для нього
двері неба Він заплатив життям. "І знайте, — каже євангеліст, — не
тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви
прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного і чистого
ягняти" (1 Пет. 1:18-19).
Усе, що існує навколо нас, дане Богом саме
для утримання, збереження й охорони життя. Його не можна ні продати, ні
купити. У скрутні хвилини людина жертвує всім заради його збереження. А чого
варте людське життя в Божих очах? Про його високу ціну можна судити з того, що
Отець Небесний дав окрему Заповідь: «Не убий». "Хто проливає кров
людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину"
(Бут. 9:6). А Ісус Христос говорить до Петра: "...всі бо, що за меч
беруться, від меча загинуть" (Mт. 26:52). Убивці
будуть мати свою частку в озері, що горить вогнем і сіркою (Одкр. 21:8). Ніхто не має
права заподіяти смерть собі чи своєму ближньому. Самогубство та вбивство —
великий гріх, бо наше життя — Божа власність і нікому на землі не дозволено
нищити його. Ніщо не може виправдати цього гріха.
3. Серед
обов'язків, покладених на людину за Божий дар — життя, слід виділити:
піклування про здоров'я, необхідність праці, збереження довкілля. (На дошці
намальована хатина): – Що це таке? В якому будинку вам приємно жити? Ще древні
римляни стверджували, що в здоровому тілі — здоровий дух. Тож наше тіло – це
хатинка, а душа – це люди, які в ній живуть. – Що треба робити, щоб нашій душі
було затишно в нашому тілі? Оскільки тіло є оселею для безсмертної душі, людина
по повинна
дбати про здоров'я заради неї. Христос, знаючи ціну нашого життя, каже: "Яка
користь людині, як цілий світ здобуде, а занапастить власну душу?" (Mт. 16:26), або "Що
бо людина може дати взамін за власну душу?" (Мр. 8:37).
Християнський катехизм так говорить про
мету, для якої Всевишній створив людину: «Господь Бог створив людину, щоб
вона, живучи на цьому світі, користувалася його добротами та пізнавала Бога, в
Нього вірила, Його любила, Його прославляла і виконувала Його святу волю, та
своїм праведним дочасним життям заслуговувала собі право на вічне, щасливе
життя в небесному царстві. Отже, людина повинна жити в мирі, любові та здоров’ї».
Здоров'я людини коштує більше, ніж численні багатства.
Запорукою здоров'я є чистота. Саме тому
необхідно ретельно стежити за чистотою свого тіла, одягу, житла. Грішить той,
хто, захворівши, не користується послугами лікарів. "Вшановуй належно
потрібного тобі лікаря, бо й він існує з Господньої установи" (Сир. 38:1). Турбота про здоров'я —
це і культура харчування. Стриманість у їжі та питві підтримує здоров'я й
продовжує життя. Христос настановляє нас надмірно не турбуватися про їжу та
одяг. Євангеліст Матей нагадує, що Небесний Отець знає, чого хто потребує й
коли годує небесне птаство, і коли одягає польові лілеї, хоч вони й не
працюють. Тим більше Він буде пам'ятати про людей та їхні потреби (Mт.
6:25—34).
Великим гріхом вважається захоплення
курінням, наркотиками та спиртними напоями, адже вони вкорочують життя. Людина
зобов'язана дбати про здоров'я, а не нехтувати ним. Жити необхідно так, щоб
порядок був у всьому: їжі, одязі, відпочинку та праці. Не можна відмовлятися
від праці, лінуватися. Та робота повинна бути людині під силу, відповідати її
душевному й фізичному стану. Святий Павло каже: "Як хтось не хоче
працювати, хай і не їсть" (II Сол. 3-10). Щоб праця була успішною, розпочинати її треба з
Богом і під час роботи часто думати про Нього. Вона несе з собою насолоду, бо є
свого роду Богослужінням. Апостол Павло говорить: " ...кожний отримує
власну нагороду згідно з своїм трудом" (1 Кор. 3:8).
Праця буває фізичною і розумовою. Отже,
дитина, навчаючись чи допомагаючи дорослим, служить Богові. Роботи не можна
соромитися, бо Ісус Христос освятив працю Своєю наукою й власним прикладом. Бідного
теслю обрав Бог опікуном Своєму Синові. Під його наглядом працював Ісус Христос
до тридцяти років. Саме тому євреї вважали Ісуса теслею, як це видно зі слів
Святого Письма (Mт. 20). Працьовитих рибалок обирає
Христос апостолами. У притчі про робітників у винограднику дає зрозуміти, що
праця людині просто необхідна для її ж спасіння (Mт. 20).
4.
Християнин мусить вшановувати своє життя й стежити за здоров'ям. Людина,
однак, може завдати шкоди здоров'ю ближнього: через сварку, бійку, небезпечний
жарт чи необережність. Хто ненавидить ближнього свого, той наче вбиває його
думкою й волею. Євангеліє говорить: "Кожен, хто ненавидить брата свого,
душогубець" (1 Йов.З:15). Ісус
Христос каже, що той, хто гнівається на брата свого, заслуговує перед Богом
такого самого покарання, як і той, хто вбиває (Mт. 5:21). Ще тяжчий гріх робить той, хто
руйнує духовне життя ближнього поганим прикладом. Треба завжди звертатися до
Бога, просити в Нього здоров'я собі, рідним, близьким, усім людям християнської
віри та іновірцям, що є "заблудлими вівцями" і не знають "свого
пастиря"'. Бо каже Ісус Христос: "Кожний бо, хто просить, одержує;
хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють" (Mт. 7:8).
Доречним
буде пригадати Заповідь Божу: "Нехай не буде в тебе інших богів крім
мене" і далі: " Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані
подобини того, що в горі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що
попід землею, вводах" (Вих.
20:3- 4). Вона допоможе людині не звернути в земному житті зі
шляху істинного.
IІ. Закріплення
знань, виховання характеру.
1.
Не забуваймо, що Бог нам радить полюбити ближніх так, як самих себе. Уникати бійки, сварки,
невдалих жартів. Євангеліст Матвій наголошує на словах Сина Божого:
"Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені
зробили" (Mт. 25:40).
Усе живе й неживе навколо нас створено Богом. Тож дерева і квіти, тварини, птахи
і риби створив Всевишній для Свого прославлення і для нашої користі (Бут.
1:28—30). Бог дбає про все, створене Ним. Ісус Христос говорить: "Хіба
не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю
без волі Отця вашого" (Mm. 10:29). Саме
тому й людина, яку Бог наділив душею й мудрістю, повинна дбати про тварин,
природу, довкілля або бодай не зловживати своєю перевагою над усім. Той, хто
жорстоко поводиться з тваринами, — грішить, бо вони відчувають біль так само,
як і люди. "Праведний про життя своєї худоби дбає, а серце лихих —
жорстоке" (Прип. 12:10). Однак
людина не повинна занадто пестити тварин, щоб не уподобитися древнім єгиптянам,
котрі Божу пошану віддавали котам, бикам та ін.
2. Пригадайте байку «Коник-стрибунець»:
– Чи піклувався коник про
своє здоров’я?
Так! Не дбав навіть про себе.
– Якими рисами характеру
володіла мурашка?
3. Робота в групах. Розшифрувати приказки:
Ящкщо добщре прабцюватщи — скрізьб успбіхщ бщудеш
мабти.
Тбребаг нахиглитисбя, щоб з кбринигці вогди нагпитися.
Нер
прлюй у крирнирцю — преийдетьсея водицеі наепитисря.
Сласва
і трсуд псоряд ідруть.
Тяжюко
знаюння добувюати, заюте ноюсиюти леюгко.
Не совромся
запвитуватив про тве, чожго нже зжнаєш.
Шщабля
раєнить голоєву, а слоуво — душоу.
Сифла та рфозум — кфраса лфюдфинфи.
Зеа
дожбро дожбром плажтятмь.
Слоцво чемнце кожноцму придємне.
Хтко
людкям добьра бажьає, той і савм мсає.
Хтко
в розботі, тзой і в тузрбозті.
Відповідь:
Якщо добре працювати — скрізь успіх
будеш мати.
Треба нахилитися, щоб з
криниці води напитися.
Не плюй у криницю —
прийдеться водиці напитися.
Слава і труд поряд ідуть.
Тяжко
знання добувати, зате носити легко.
Не соромся запитувати про те, чого не знаєш.
Шабля ранить голову, а слово — душу.
Сила та розум — краса людини.
За добро добром платять.
Слово чемне кожному приємне.
Хто людям добра бажає, той і сам має.
Хто в роботі, той і в
турботі.
4. Оповідання «Залагоджена провина» (5; с.81)
– Ось бачимо, що якими б не
були розумними люди, та нам є чого повчитись
у братів наших менших.
ІІІ.
Підсумок уроку.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
© Хто подарував людині життя?
© Як вона повинна ставитись до
свого й чужого життя?
® Про що мусить піклуватись людина?
® Як ви розумієте народну
мудрість "Хто не працює, той не їсть"?
® Як християнське вчення ставиться до куріння,
вживання наркотиків та алкоголю?
® Разом із батьком зробіть
годівничку для пташок.
© Займайтеся спортом, стежте за
чистотою одягу та порядком у своїй кімнаті.
Домашнє завдання: Напишіть
невеликий твір "Мій чотириногий друг", намалюйте те, що
сподобалося вам найбільше на уроці.
Немає коментарів:
Дописати коментар