Конспект уроку з образотворчого мистецтва. Тема: Створення декоративного образу із суцільного шматка пластиліну. Елементарна узгодженість об’ємної форми та декору. «Українські іграшки».

Урок № 33

Тема: Створення декоративного образу із суцільного шматка пластиліну. Елементарна узгодженість об’ємної форми та декору. «Українські іграшки».

Мета: продовжувати надавати учням поняття про скульптуру як вид мистецтва, ознайомлювати з матеріалами та інструментами художника-кераміста; закріплювати поняття «декор» та «декорування», навички роботи з пластиліном (глиною); розвивальна: збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості декоративної скульптури;

закріплювати навички основних видів ліплення, передавання форми, рухів та декорування тварин; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, екологічну культуру, любов до українського народного мистецтва.

Обладнання: навчальні плакати; репродукції робіт відомих майстрів; навчальні роботи з методичного фонду; об’ємні зображення;

музичний ряд: аудіозапис українських народних пісень; ТЗН; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; дошка для ліплення; пластилін (глина); стеки; простий олівець; матеріали для відбитка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

–         Як називають вид образотворчого мистецтва, що створює об’ємні зображення?

–         Які матеріали та інструменти використовують художники-скульптори?

–         Які скульптурні твори називають скульптурою? рельєфом?

–         Що таке кругла скульптура? Чим вона відрізняється від рельєфу?

–         Які круглі скульптури називають пам’ятниками? статуями? статуетками?

–         3 яких матеріалів, на вашу думку, вони можуть бути виконані?

III. Вивчення нового матеріалу

1.      Пояснення вчителя

–         Невеликі зображення людей і тварин (статуетки) люди по-чали створювати з глини дуже давно. Спочатку вони призначалися для магічних ритуалів, які мали допомагати в полюванні або за-хищати від злих сил. Потім невеликі фігурки стали іграшками та прикрасами для будинку. (Учитель пропонує учням роглянути народні іграшки, виконані з різних матеріалів народними майстрами різних країн (або їх зображення на власний вибір). Учням пропонують визначити, за допомогою яких засобів декорування майстри оздоблюють спрощену природну форму. З усього різноманіття іграшок для ретельнішого аналізу обирають один-два вироби, на виконання яких спрямоване подальше творче завдання. Форму та будову цих виробів аналізують ретельніше.)

–         Коли розглядаєш чудові іграшки з глини, легко відгадати, який звір чи птах надихнув фантазію майстра.

–         Спочатку художник-кераміст уважно вивчає природну форму, потім спрощує й узагальнює (стилізує) її, обравши найхарактерніші риси, підкреслює і підсилює (декоративно переробляє) їх.

–         Потім майстер ліпить іграшку з глини й прикрашає об’ємним декором (декорує), просушує її на повітрі, обпалює в спеціальній печі, розфарбовує й покриває кольоровою або прозорою глазур’ю.

–         Майстер іграшку робив.

Довго глину він місив.

Він руками обома Ліпив форму недарма.

Візерунком коні вкриті,

Тихо сохнуть на повіті.

В печі він їх обпалив Та глазур’ю щільно вкрив.

Вийшла іграшка з душею,

Ми милуємося нею.

Н. Горошко

(Бажано проілюструвати всі етапи розповіді відповідним ілюстративним матеріалом.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1.      Творче завдання

–         Розгляньмо уважно іграшки, виконані художниками-керамістами різних країн.

–         Виліпіть із глини, пластиліну або солоного тіста іграшку, узявши за основу форму тіла тварини, яка вам до вподоби.

–         Прикрасьте свою іграшку кольоровим або об’ємним декором.

2.       Пояснення до творчою завдання

–         Фігурку тварини виконують у конструктивний спосіб ліплення. Усі частини тіла спрощують, зберігаючи характерні ознаки, притаманні саме цій тварині. Спочатку виконують великі частини тіла (тулуб і голову), потім примазуванням додають менші за розміром частини (лапи чи ноги, вуха, хвіст, шию).

(Учитель має акцептувати увагу учнів на необхідності по всякчас порівнювати розміри і пропорції окремих частин тіла тварини між собою та щодо загального розміру частини скріплюють між собою примазуванням.

–         Іграшка, запропонована для виготовлення, має складнішу будову, ніж вироби, що створені на попередніх уроках ліплення, тому з метою полегшення виконання роботи на дошці доцільно вивісити великі таблиці, на яких зображено етапи ліплення.)

–         Фігурка може бути декорована за допомогою орнаменту (геометричного або рослинного) або за допомогою спрощених та узагальнених природних елементів.

(На спеціальних таблицях бажано продемонструвати елементи декорування, а також найбільш поширені прийоми декорування. Учні мають вигадати елементи для декорування самостійно, спираючись на декор народної іграшки.)

V.  Підбиття підсумків

1. Обговорення учнівських робіт

2. Бесіда:

–         Що найбільше сподобалося на уроці?

–         Які емоції викликав урок?

–         Кому подаруєте роботу?

3. Прибирання робочих місць.