55. Поняття групи. Головні ознаки групи. Класифікація груп

55.                     Поняття групи. Головні ознаки групи. Класифікація груп.

Міжособистісні стосунки - це суб'єктивні зв'язки і ставлення, які існують між людьми в соціальних групах. Групою називають спільність людей, об'єднаних численними та різноманітними більш-менш стійкими зв'язками.

Поняття групової динаміки включає в себе п'ять основних елементів: цілі групи, норми групи, структура групи і проблеми лідерства, фази розвитку групи.

До основних ознак соціальної групи психологи відносять:

v включення їх у широкий соціальний контекст;

v наявність загальної особистісно значущої основи для перебування індивідів у межах групи;

v достатня тривалість існування, що є передумовою створення предметів і феноменів групової культури, історії;

v зовнішня та внутрішня організація;

v певні типи впливу і відносин між індивідами, загальноприйняті норми та цінності;

v усвідомлення індивідами своєї належності до групи та виникнення на цій основі «ми-почуття»;

v наявність групових атрибутів (назва, символи тощо).

Основні функції групи:

1.Регулятивна –визначає особливості поведінки людей у колективі, задає зразки

взаємостосунків;

2.Оцінна –регламентує систему критер іїв для кваліфікації вчинків, стосунків;

3. Санкціонуюча – визначає способи реагування групи на вчинки окремих учнів та

вжиття до них дисциплінарних стягнень;

4. Стабілізуюча  – формує психологічну стійкість групи, тобто критичне ставлення до  негативних соціальних впливів

Соціальну групу можна назвати ще реальною групою – це спільність взаємодіючих людей в ім’я досягнення усвідомленої мети, спільність, яка об’єктивно виступає як суб’єкт дії.Причому, мета діяльності повинна бути мотивованою, крім цього, для групової діяльності група повинна володіти знаннями, уміннями і навиками, закріпленими в досвіді, а також засобами підтримки і вираження групової єдності. В реальній групі обов’язково існує психологічне спілкування, за допомогою якого стають можливими «групові рішення», оцінки, погляди і «загальний язик» між членами групи.

Сутності особливості, які характеризують соціальну групу:

1.посередництво між суспільством і конкретною людиною. Через соціальну групу соціальні явища впливають на особистість, формуються її соціально значущі якості, переконання, установи, цінності.

2. статус самостійного об’єкта життєдіяльності та розвитку. Це реальне психологічне угрупування.

3. важливий для індивіда соціальний інститут. Перебуваючи в групі, індивід соціалізується, набуває досвіду міжособистісних відносин.

4. сфера концентрації різних групових впливів на особистість. Людина, виконуючи різні соціальні функції, одночасно належить до різних соціальних груп.

Крім цього соціальні групи поділяють на:

1. первинні групи – це особливий різновид малих груп, в яких зв’язок спирається не тільки на первинні особисті контакти, але й на високе емоційне залучення її членів в діла групи, на високий ступінь обожнювання кожного члена із усією групою (сім’я, група однолітків в дитинстві, згуртований колектив робітничої бригади).

2. другорядні групи (вторинні) – це групи, які організовані для досягнення певної мети і які спираються на схематизовану систему відношень, що регулюється правилами. Звично другорядні групи бувають великими чи формальними.

Формальні групи – це групи створені по волі керівництва для реалізації певної мети і де всі відношення між людьми в діловому плані строго регламентовані різного роду циркулярами, інструкціями, правилами організації тощо. Але, як тільки формальна група створюється, вона стає також і соціальною групою, де люди взаємодіють не тільки за розпорядженням керівництва. Із соціальних взаємовідносин народжується безліч дружніх груп, які всі разом представляють неформальну організацію, які мають властивість взаємопроникати, іншими словами, ми входимо дуже часто в ці групи і навіть самі цього не усвідомлюємо. Неформальна організація є міцною силою, яка при певних умовах може фактично стати домінуючою в організації і зводити до нуля дії керівництва.

Неформальна організація – це спонтанно організована група людей, які вступають в регулярні взаємодії для досягнення певної мети, організація за принципом симпатії, інтересів і за тим, чому разом з членами групи віддається перевага. Ця мета є причиною для існування даної групи. Але ця мета не може бути чітко фіксованою, всі взаємовідносини людей мають яскраво виражений емоційний окрас.

В неформальній групі є лідери, ієрархія, задачі, існують неписані правила, які називаються нормами. Ці норми служать зразками поведінки. Вони підкріплюються системою заохочення і санкцій.

Належність до неформальної групи може дати людям психологічні вигоди не менш важливі для них, ніж гроші.

Важливі причини вступу до неформальної групи:почуття приналежності; взаємодопомога; тісне спілкування; взаємозацікавленість.