Хто був визнаний майстром станквого малярства у Київській
Русі?Які джерела містять перші відомості про нього?
Крім монументального, було відоме також
станкове малярство, визначним майстром якого був чернець Олімпій († 1134), який студіював у Царгороді й пізніше
працював при розмалюванні великої церкви Успення в Києво-Печерській Лаврі. Його
життя описане в »Печерському Патерику«,
який згадує і другого іконописця, Григорія. Олімпієві має належати ікона
Богоматері, подарована великим кн. Володимиром Мономахом у Ростов. З ікон
домонгольської доби збереглося до наших часів бл. 40, переважно грецького
походження: Смоленська Богоматір, давніше в посіданні кн. Всеволода Ярославича
Чернігівського; чудотворна ікона в Ченстохові (Польща), захоплена 1382 р. з
Белзу в Галичині поль. кн. Володиславом Опольським; Холмська ікона, що нібито
була власністю великого кн. Володимира В. і короля Данила; Володимирська ікона,
захоплена суздальським князем Андрієм Боголюбським з Вишгорода 1155; Ігорівська
ікона XII ст. в Києво-Печерській Лаврі та ін. Кілька ікон (Москва, Володимир на
Волині) приписують Петрові Ратенському з Рави, † 1326 p.). Цей іконопис мав
виразний власний стиль, статичний і монументальний.
В XIV — XV ст. рівень укр. малярства був такий
високий, що укр. малярів запрошували до Литви, Білоруси й Польщі, де вони
успішно конкурували з мистцями зах. і середньоевр. Поль. королі Казимир В. і
Ягайло запрошували укр. малярів виконувати найвідповідальніші роботи в
краківських храмах, в королівському замку Вавелі, в костелі в Лисці (1393 — 94)
та ін. При краківському /826/ дворі працював маляр Владика з
Перемишля (1394 p.). На поч. XV ст. маляр Гайль, укр. священик, малював костели
в землях сандомирській, краківській і сєрадзькій.
Немає коментарів:
Дописати коментар