Бактерії. Особливості їх організації.
Чарівний прилад Левенгука
Поверхню дослідив води,
Щоб вивчила нова наука
Життя незнаного сліди.
Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про еубактерії,їх будовою та процесами життєдіяльності; особливу увагу звернути на особливість їхнього існування у природі.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та слайдами на м\медійній дошці.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та слайдами на м\медійній дошці.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: еубактерії, муреїн.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Згадати із попередніх уроків про :
- що таке автотрофи та гетеротрофи.
- що таке автотрофи та гетеротрофи.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Неперевершений вклад у мікробіологічну науку внесли наступні вчені:
- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;
- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;
- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);
- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.
Що це дало для розвитку біології?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Неперевершений вклад у мікробіологічну науку внесли наступні вчені:
- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;
- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;
- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);
- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.
Що це дало для розвитку біології?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Еубактерії (Справжні бактерії) – це прокаріоти різноманітні за формою клітин та особливостями процесів життєдіяльності. Серед них є і одноклітинні, і колоніальні форми. Одні з них нерухомі, інші здатні пересуватися за допомогою джгутиків чи виділення слизу. Рух може бути настільки швидким, що за секунду вони долають відстань, що дорівнює приблизно 20 їхнім діаметрам.
Особливе місце серед справжніх бактерій належить ціанобактеріям, яких відомо понад 2 тисячі видів. Мешкають вони переважно у прісних водоймах та грунті, деякі у морях, також можуть вступати у симбіоз з іншими організмами (лишайники). Окремі клітини та колонії забарвлені у різні кольори – від синьо-зеленого (звідси назва), до червоного чи чорного.
На відміну від Справжніх бактерій, до складу клітинної стінки архебактерій входить особлива сполука муреїн. Серед справжніх бактерій є гетеротрофи (сапротрофи, паразити, мутуалісти, коменсали) та автотрофи (фототрофи та хемотрофи). Фототрофи – це зелені бактерії, пурпурові сірчані та несірчані ціанобактерії). До хемотрофів належать нітрифікуючі бактерії, залізобактерії, безбарвні сіркобактерії.
Еубактеріі - рід грамнегативних анаеробних бактерій, типової нормальної мікрофлори кишечнику людини. Не утворюють спор. Форма найчастіше паличкоподібна.
Деякі види еубактерій можуть перетворювати холестерин в копростанол, брати участь у декон'югації жовчних кислот. Багато еубактеріі метаболізують вуглеводи і пептони з накопиченням масляної, оцтової, мурашиної та інших органічних кислот, використовуваних ентероцитами в обмінних процесах. Більшість видів еубактерій (28 з 30) є сахаролітичними, тобто здатними ферментувати вуглеводи з накопиченням суміші коротко жирних кислот. Окремі штами сахаролітичних еубактерій також можуть синтезувати вітаміни, зокрема кобаламін, амінокислоти (аланін, валін, ізолейцин), розщеплювати целюлозу, брати участь в обміні стероїдних гормонів.
Термін еубактеріі також вживається як синонім терміну "бактерії", найчастіше одноклітинних і підкреслює відмінність "справжніх бактерій" від "архей".
Еубактеріі відносяться до основної резидентної мікрофлори як тонкої, так і товстої кишки людини. Еубактеріі рідко зустрічаються у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, в той же час можуть виявлятися у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні в кількості, що відповідає нормі дорослої людини. Еубактеріі входять до складу мікрофлори піхви у чверті всіх здорових жінок.
Приблизно половина видів еубактерій можуть брати участь у розвитку запалення ротової порожнини, формуванні гнійних процесів в плеврі і легенях, інфекційного ендокардиту, артриту, інфекцій сечостатевої системи, сепсису, абсцесів мозку і прямої кишки, післяопераційних ускладнень.
Особливе місце серед справжніх бактерій належить ціанобактеріям, яких відомо понад 2 тисячі видів. Мешкають вони переважно у прісних водоймах та грунті, деякі у морях, також можуть вступати у симбіоз з іншими організмами (лишайники). Окремі клітини та колонії забарвлені у різні кольори – від синьо-зеленого (звідси назва), до червоного чи чорного.
На відміну від Справжніх бактерій, до складу клітинної стінки архебактерій входить особлива сполука муреїн. Серед справжніх бактерій є гетеротрофи (сапротрофи, паразити, мутуалісти, коменсали) та автотрофи (фототрофи та хемотрофи). Фототрофи – це зелені бактерії, пурпурові сірчані та несірчані ціанобактерії). До хемотрофів належать нітрифікуючі бактерії, залізобактерії, безбарвні сіркобактерії.
Еубактеріі - рід грамнегативних анаеробних бактерій, типової нормальної мікрофлори кишечнику людини. Не утворюють спор. Форма найчастіше паличкоподібна.
Деякі види еубактерій можуть перетворювати холестерин в копростанол, брати участь у декон'югації жовчних кислот. Багато еубактеріі метаболізують вуглеводи і пептони з накопиченням масляної, оцтової, мурашиної та інших органічних кислот, використовуваних ентероцитами в обмінних процесах. Більшість видів еубактерій (28 з 30) є сахаролітичними, тобто здатними ферментувати вуглеводи з накопиченням суміші коротко жирних кислот. Окремі штами сахаролітичних еубактерій також можуть синтезувати вітаміни, зокрема кобаламін, амінокислоти (аланін, валін, ізолейцин), розщеплювати целюлозу, брати участь в обміні стероїдних гормонів.
Термін еубактеріі також вживається як синонім терміну "бактерії", найчастіше одноклітинних і підкреслює відмінність "справжніх бактерій" від "архей".
Еубактеріі відносяться до основної резидентної мікрофлори як тонкої, так і товстої кишки людини. Еубактеріі рідко зустрічаються у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, в той же час можуть виявлятися у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні в кількості, що відповідає нормі дорослої людини. Еубактеріі входять до складу мікрофлори піхви у чверті всіх здорових жінок.
Приблизно половина видів еубактерій можуть брати участь у розвитку запалення ротової порожнини, формуванні гнійних процесів в плеврі і легенях, інфекційного ендокардиту, артриту, інфекцій сечостатевої системи, сепсису, абсцесів мозку і прямої кишки, післяопераційних ускладнень.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Робота з м\медійною дошкою, де зображені клітини всіх царств.
Прочитавши наступний текст порівняти клітини:
- рослин та описаних еубактерій;
- тварин та описаних еубактерій;
- грибів та описаних еубактерій.
Клітини еубактерій дуже малі і разом з тим дуже розрізняються за розмірами: від карликових форм (діаметром близько 0125 мкм) до гігантів, довжиною до 10 мкм. У природних субстратах (мулах, грунтах) можна зустріти Стебелькові бактерії, що досягають в довжину разом зі стеблинкою 100 мкм і більше. Отже, гіганти перевищують карликів по розмірах в 100 і 1000 разів. Більшість паличкоподібних бактерій по довжині не перевищують 5 мкм, по товщині 1 мкм.
Прочитавши наступний текст порівняти клітини:
- рослин та описаних еубактерій;
- тварин та описаних еубактерій;
- грибів та описаних еубактерій.
Клітини еубактерій дуже малі і разом з тим дуже розрізняються за розмірами: від карликових форм (діаметром близько 0125 мкм) до гігантів, довжиною до 10 мкм. У природних субстратах (мулах, грунтах) можна зустріти Стебелькові бактерії, що досягають в довжину разом зі стеблинкою 100 мкм і більше. Отже, гіганти перевищують карликів по розмірах в 100 і 1000 разів. Більшість паличкоподібних бактерій по довжині не перевищують 5 мкм, по товщині 1 мкм.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Дати відповіді на запитання:
1. Коли виникли бактерії?
2. Хто і коли першим відкрив бактерії?
3. Яку будову має бактеріальна клітина?
4. Чому бактерії – прокаріоти?
5. Що можна побачити в клітині бактерії у світловий мікроскоп?
6. Що можна побачити в клітині бактерії в електронний мікроскоп?
1. Коли виникли бактерії?
2. Хто і коли першим відкрив бактерії?
3. Яку будову має бактеріальна клітина?
4. Чому бактерії – прокаріоти?
5. Що можна побачити в клітині бактерії у світловий мікроскоп?
6. Що можна побачити в клітині бактерії в електронний мікроскоп?
Накреслити схему «Місце бактерій у живій природі».
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар