Прокаріоти. Еукаріоти. Колоніальні організми.
Мета.
Освітня. Сформувати знання про одноклітинні організми: прокаріоти та еукаріоти як цілісні організми; особливу увагу звернути на їхні основні життєві функції; ознайомити із явищем колоніальності як еволюційним підвищенням організації груп живих організмів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати прокаріоти та еукаріоти, одноклітинні та колоніальні організми між собою; уміння виділяти при цьому основне та важливе; уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати матеріалістичні погляди на розуміння взаємозв’язків та єдності у живій природі.
Освітня. Сформувати знання про одноклітинні організми: прокаріоти та еукаріоти як цілісні організми; особливу увагу звернути на їхні основні життєві функції; ознайомити із явищем колоніальності як еволюційним підвищенням організації груп живих організмів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати прокаріоти та еукаріоти, одноклітинні та колоніальні організми між собою; уміння виділяти при цьому основне та важливе; уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати матеріалістичні погляди на розуміння взаємозв’язків та єдності у живій природі.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та м\медійною дошкою.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та м\медійною дошкою.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: історія, мікробіологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: прокаріоти, еукаріоти, автотрофи, гетеротрофи, клітинний рівень життя, вольвокс, одноклітинні організми, колоніальні організми.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
- Повторення знань про клітинний рівень життя та клітинну теорію.
- Яке значення знань для біології та медицини має дослідження клітини?
- З якими прокаріотами та еукаріотами ви вже знайомі з попередніх класів чи тем?
- Перерахувати основні процеси життєдіяльності клітин.
- Яке значення знань для біології та медицини має дослідження клітини?
- З якими прокаріотами та еукаріотами ви вже знайомі з попередніх класів чи тем?
- Перерахувати основні процеси життєдіяльності клітин.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
За основним положенням клітинної теорії, план будови клітин різних організмів подібний. Будь-яка клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми та ядра. Лише клітини бактерій і ціанобактерій не мають ядра. А як же еритроцити ссавців чи ситоподібні трубки вищих рослин? Адже вони теж ядра не мають. Річ у тім, що в цих клітинах на початкових етапах розвитку ядро руйнується. А в бактерій і ціанобактерій ядра немає на будь-яких етапах розвитку клітин.
Повідомлення теми, мети та завдань уроку, задавши проблемне запитання: з якою метою природа створила одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів?
Повідомлення теми, мети та завдань уроку, задавши проблемне запитання: з якою метою природа створила одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
З попередніх класів нам відомо, що особливостями клітинної будови прокаріотів є відсутність ядра, мітохондрій, пластид, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки та лізосом.
В залежності від того, яке джерело енергії можуть використовувати прокаріоти, їх ділять на фототрофів, у яких джерело енергії - світло і хемотрофів - джерело енергії - окислювально-відновні реакції. Тому вчені запропонували організми, у яких джерелами електронів в енергетичному процесі є неорганічні речовини називати літотрофними, а ті, у яких - органічні сполуки - органотрофними.
Прокаріоти – одноклітинні або колоніальні організми, розміри яких не перевищують 10-20 мкм. Надцарство Прокаріотів поділяється на два Царства – Еубактерії і Архебактерії (Археї). Еубактерії в свою чергу поділяються на два Підцарства – Ціанобактерії і Бактерії.
Царство Архебактерії - одна з груп живих організмів – мікроорганізмів, що дуже відрізняються низкою фізіолого-біохімічних ознак від еубактерій. У них інша будова клітинної стінки, дещо інший склад плазматичної мембрани. Серед Архебактерій є і гетеротрофні, і автотрофні види. Особливості будови клітинної стінки дають змогу деяким архебактеріям мешкати в екстремальних умовах, тобто багато архей - екстремофіли, бо живуть при температурах, часто вище 100 °C. Одні з них знайдено в гейзерах і чорних курцях, інших в дуже холодних середовищах або в надзвичайно солоній, кислій, або лужній воді. Проте, деякі археї — мезофіли, живуть у середовищах, подібних до болота, стічних вод і ґрунту. Наприклад, метаноутворюючі бактерії мешкають в анаеробних ділянках перезволожених грунтів, на болотах, у мулі водойм і очисних споруд. Багато метаногенних архей знайдено в травних трактах тварин, наприклад, жуйних тварин (у рубці)., термітів і людей. Археї не патогенні, і невідомо, щоб які-небудь з них викликали хворобу.
Характеристика особливостей процесів життєдіяльності прокаріотів: живлення, дихання, розмноження (повідомлення учнів, завдання було задано попередньо).
Прокаріоти здатні утворювати колонії різної форми. Колонія – це група з’єднаних між собою клітин. Колонії утворюються за рахунок того, після поділу материнської клітини дочірні ще певний час залишаються з’єднаними між собою, утворюючи ланцюжки, грона, пакети… Колонії можуть бути оточені своєрідним чохлом – капсулою зі слизу.
У багатьох видів прокаріотів за настання несприятливих умов відбувається спороутворення. Спори досить стійкі до дії високих температур, іонізуючого випромінювання, токсичних хімічних сполук… А деякі прокаріоти здатні до утворення цист – інцистування, при якому вся клітина вкривається щільною оболонкою. Цисти прокаріотів стійкі до дії радіації, висушування, але нестійкі до перегрівання. Спори та цисти слугують для поширення прокаріотів за допомогою вітру, води, живих організмів та для забезпечення зараження.
У 1866 р. видатний нім. біолог Е.Геккель виділив царство – Протисти, до яких він відніс усіх одноклітинних організмів. Частина сучасних вчених вживає цей термін як назву нетканниного рівня організації – переважно одноклітинних еукаріотичних організмів – рослин, тварин і грибів.
Повідомлення учнів про особливості організації та процесів життєдіяльності клітин одноклітинних еукаріотів. (після цих повідомлень учні проглядають статтю підручника ст. 221, 223, 224 і визначають моменти, про які учні не повідомили).
Колоніальні одноклітинні еукаріоти хоча і складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів, але кожна з них здебільшого функціонує неузгоджено з іншими. Кількість клітин колонії може з часом змінюватись. Такі колонії утворюють деякі інфузорії, радіолярії, дріжджі. Зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою цитоплазматичних містків (вольвокс) або слизової оболонки.
Колонії інфузорій можуть мати вигляд кущиків, на верхівках гілок яких розміщені окремі особини. Наприклад, серед вегетативних клітин колонії вольвоксу помітні більші за розміром, які забезпечують нестатеве розмноження. За рахунок їхнього поділу утворюються дочірні колонії, які згодом залишають тіло материнської колонії та виходять назовні.
В залежності від того, яке джерело енергії можуть використовувати прокаріоти, їх ділять на фототрофів, у яких джерело енергії - світло і хемотрофів - джерело енергії - окислювально-відновні реакції. Тому вчені запропонували організми, у яких джерелами електронів в енергетичному процесі є неорганічні речовини називати літотрофними, а ті, у яких - органічні сполуки - органотрофними.
Прокаріоти – одноклітинні або колоніальні організми, розміри яких не перевищують 10-20 мкм. Надцарство Прокаріотів поділяється на два Царства – Еубактерії і Архебактерії (Археї). Еубактерії в свою чергу поділяються на два Підцарства – Ціанобактерії і Бактерії.
Царство Архебактерії - одна з груп живих організмів – мікроорганізмів, що дуже відрізняються низкою фізіолого-біохімічних ознак від еубактерій. У них інша будова клітинної стінки, дещо інший склад плазматичної мембрани. Серед Архебактерій є і гетеротрофні, і автотрофні види. Особливості будови клітинної стінки дають змогу деяким архебактеріям мешкати в екстремальних умовах, тобто багато архей - екстремофіли, бо живуть при температурах, часто вище 100 °C. Одні з них знайдено в гейзерах і чорних курцях, інших в дуже холодних середовищах або в надзвичайно солоній, кислій, або лужній воді. Проте, деякі археї — мезофіли, живуть у середовищах, подібних до болота, стічних вод і ґрунту. Наприклад, метаноутворюючі бактерії мешкають в анаеробних ділянках перезволожених грунтів, на болотах, у мулі водойм і очисних споруд. Багато метаногенних архей знайдено в травних трактах тварин, наприклад, жуйних тварин (у рубці)., термітів і людей. Археї не патогенні, і невідомо, щоб які-небудь з них викликали хворобу.
Характеристика особливостей процесів життєдіяльності прокаріотів: живлення, дихання, розмноження (повідомлення учнів, завдання було задано попередньо).
Прокаріоти здатні утворювати колонії різної форми. Колонія – це група з’єднаних між собою клітин. Колонії утворюються за рахунок того, після поділу материнської клітини дочірні ще певний час залишаються з’єднаними між собою, утворюючи ланцюжки, грона, пакети… Колонії можуть бути оточені своєрідним чохлом – капсулою зі слизу.
У багатьох видів прокаріотів за настання несприятливих умов відбувається спороутворення. Спори досить стійкі до дії високих температур, іонізуючого випромінювання, токсичних хімічних сполук… А деякі прокаріоти здатні до утворення цист – інцистування, при якому вся клітина вкривається щільною оболонкою. Цисти прокаріотів стійкі до дії радіації, висушування, але нестійкі до перегрівання. Спори та цисти слугують для поширення прокаріотів за допомогою вітру, води, живих організмів та для забезпечення зараження.
У 1866 р. видатний нім. біолог Е.Геккель виділив царство – Протисти, до яких він відніс усіх одноклітинних організмів. Частина сучасних вчених вживає цей термін як назву нетканниного рівня організації – переважно одноклітинних еукаріотичних організмів – рослин, тварин і грибів.
Повідомлення учнів про особливості організації та процесів життєдіяльності клітин одноклітинних еукаріотів. (після цих повідомлень учні проглядають статтю підручника ст. 221, 223, 224 і визначають моменти, про які учні не повідомили).
Колоніальні одноклітинні еукаріоти хоча і складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів, але кожна з них здебільшого функціонує неузгоджено з іншими. Кількість клітин колонії може з часом змінюватись. Такі колонії утворюють деякі інфузорії, радіолярії, дріжджі. Зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою цитоплазматичних містків (вольвокс) або слизової оболонки.
Колонії інфузорій можуть мати вигляд кущиків, на верхівках гілок яких розміщені окремі особини. Наприклад, серед вегетативних клітин колонії вольвоксу помітні більші за розміром, які забезпечують нестатеве розмноження. За рахунок їхнього поділу утворюються дочірні колонії, які згодом залишають тіло материнської колонії та виходять назовні.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Робота по створенню схеми за даним текстом.
Архебактерій поділяють на три групи, відповідно до середовища. Це - галофіти, метаногени і термофіли:
- галофіли живуть у надзвичайно солоних навколишніх середовищах, наприклад, багато з них живуть у Мертвому морі та на півдні затоки Сан-Франциско, надаючи їй яскравих кольорів: від червоного до зеленого.
- метаногени живуть в анаеробних навколишніх середовищах і виробляють метан. Їх можна знайти в осадах або в кишечниках тварин;
- термофіли живуть у місцях з високими температурами, як, наприклад, гарячі джерела. Ці групи не обов'язково узгоджуються з молекулярним філогенезом, не повні та не взаємовиключні. Тим не менш, вони - корисний початковий пункт для докладнішого вивчення.
Архебактерій поділяють на три групи, відповідно до середовища. Це - галофіти, метаногени і термофіли:
- галофіли живуть у надзвичайно солоних навколишніх середовищах, наприклад, багато з них живуть у Мертвому морі та на півдні затоки Сан-Франциско, надаючи їй яскравих кольорів: від червоного до зеленого.
- метаногени живуть в анаеробних навколишніх середовищах і виробляють метан. Їх можна знайти в осадах або в кишечниках тварин;
- термофіли живуть у місцях з високими температурами, як, наприклад, гарячі джерела. Ці групи не обов'язково узгоджуються з молекулярним філогенезом, не повні та не взаємовиключні. Тим не менш, вони - корисний початковий пункт для докладнішого вивчення.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Робота у групах: кожній дано завдання закінчити думку згідно вивченої теми:
1. Прокаріоти – особливе надцарство живих організмів, до якого належать …… (царства Архебактерії та Справжні бактерії).
2. Архебактерії відрізняються від справжніх бактерій особливостями будови …… (клітинної стінки та організацією спадкового матеріалу).
3. Археїв спочатку було виявлено в екстремальних середовищах, але потім їх було знайдено в усіх типах екосистем. Архебактерії істотно відрізняються від інших мікроорганізмів за складом і послідовністю …….. (нуклеотидів у рибосомних і транспортних РНК).
4. Клітини прокаріотів розмножуються дише нестатево: ……. (поділом навпіл, інколи брунькуванням). У деяких видів існує обмін спадковою інформацією у вигляді кон’югації.
5. Прокаріотам притаманна здатність до високих темпів розмноження – клітини за сприятливих умов здатні поділятися кожні ……. (20-30 хвилин).
6. За настанням несприятливих умов деякі види утворюють ……. (спори або цисти, що слугують для поширення).
7. У вольвокса зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою …….. (цитоплазматичних містків).
1. Прокаріоти – особливе надцарство живих організмів, до якого належать …… (царства Архебактерії та Справжні бактерії).
2. Архебактерії відрізняються від справжніх бактерій особливостями будови …… (клітинної стінки та організацією спадкового матеріалу).
3. Археїв спочатку було виявлено в екстремальних середовищах, але потім їх було знайдено в усіх типах екосистем. Архебактерії істотно відрізняються від інших мікроорганізмів за складом і послідовністю …….. (нуклеотидів у рибосомних і транспортних РНК).
4. Клітини прокаріотів розмножуються дише нестатево: ……. (поділом навпіл, інколи брунькуванням). У деяких видів існує обмін спадковою інформацією у вигляді кон’югації.
5. Прокаріотам притаманна здатність до високих темпів розмноження – клітини за сприятливих умов здатні поділятися кожні ……. (20-30 хвилин).
6. За настанням несприятливих умов деякі види утворюють ……. (спори або цисти, що слугують для поширення).
7. У вольвокса зв'язок між окремими клітинами в межах колонії здійснюється з допомогою …….. (цитоплазматичних містків).
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар