Мета.
Освітня. Почати формувати поняття про клітинний рівень організації живих систем; ознайомити з етапами розвитку цитології та методами цитологічних досліджень; пояснити залежність розвитку вчення про клітину від удосконалення методів досліджень
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати між собою методи досліджень у біології; розвивати комунікативні навички.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний у темі.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем (таблиці).
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: історія, мікробіологія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, портрети вчених.
Основні поняття та терміни: цитологія, клітина, цитологічні дослідження, мікробіологія, мікроскопія, хроматографія, центрифугування, рентгеноструктивний аналіз.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
- Повторення знань учнів про клітинну будову із попередніх курсів “Рослини”, “Тварини”, “Гриби”, “Дроб’янки”.
- Які є рівні організації живої матерії?
- У чому проявляється дискретність та безперервність рівнів один щодо одного?
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Поставити проблемні запитання:
- про який рівень організації живої матерії можна говорити як про гарант розквіту всіх інших рівнів?
- чи можливий розвиток сучасної біології без розвитку і удосконалення знань із мікроскопічної біології?
Що означають слова «Подивитися в мікроскоп здатен кожний, однак тільки деякі можуть судити про побачене».
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живих організмів. Клітини існують як самостійні організми. Клітини є складовими частинами багатоклітинних організмів. Вони досить різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони відрізняються за будовою та функціями і утворюють тканини, органи, системи органів. Багатоклітинний організм функціонує як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.
З якого часу відомо про збільшувальні прилади. Ось що говорить історія: «Історія появи перших кварцових лінзочок зовсім припала порохом віків, адже ще короткозорий Нерон втішався гладіаторськими боями крізь відшліфований смарагд. Дехто вважає, що мікроскоп винайшли батько та син Янсени у кінці ХVІ ст.. Чимало хто приписує винахід приладу Г.Галілею, який розпочав принципово нову епоху у науці.
Цитологія – наука про клітину. Предметом цитології є клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних. Зміст цитології:
- вивчення й експериментальне дослідження будови й хімічного складу клітини;
- функції внутрішньоклітинних структур;
- функції клітин у живих організмів;
- розмноження й розвиток клітин;
- пристосування клітин до умов середовища.
Розповідь про історію розвитку клітини у хронологічному порядку:
- Перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст.. у Голландії і складався із трубки, прикріпленої до підставки. В цій трубці було два збільшувальних стекла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології. Зробив це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів і оцінив величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін «клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його сучасники італ. Мальпігі та англ.. Грю також виявили таку ж комірчасту будову багатьох рослинних об’єктів.
- Удосконалив мікроскоп гол. дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його прилад давав збільшення вже у 270 разів. Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та сперматозоїди.
- У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось відкритим.
- У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун зробив відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.
- У 1838-1839 р.р. нім. вчені М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.
- У 1858 р. Р.Вірхов сформував положення про те, що кожна нова клітина походить від такої самої вихідної шляхом поділу.
- У ХІХ ст.. К.Бер сформулював положення, що клітина не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини.
Методи цитологічних досліджень:
1. Мікроскопія (світлова та електронна).
2. Цитохімічний аналіз - вибіркове забарвлення органел.
3. Розділення клітинних структур (центрифугування, електрофорез, хроматографія).
4. Вивчення внутрішньоклітинної організації (мічені атоми, ізотопний аналіз, реєстрація біоелектронних потенціалів).
5. Рентгеноконструктивний аналіз.
6. Культивування клітин і тканин.
7. Метод мікрохірургії – операції на живій клітині.
Основні положення сучасної клітинної теорії:
- Клітина – елементарна структурна та функціональна одиниця живих організмів.
- Клітини різних організмів гомологічні за своєю будовою.
- Розмноження клітин відбувається шляхом поділу материнської клітини.
- Багатоклітинні організми – це складні ансамблі клітин, поєднані у цілісні інтегровані системи тканин і органів, які пов’язані між собою міжклітинними, гуморальними і нервовими формами регуляції.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Робота над схемами
Порівняння клітинної теорії М.Щлейдена і Т.Шванна із сучасною клітинною теорією.
Таким чином, цитологія наука давня, але можна сказати, що вона ще досить молода, так як дуже багато ще необхідно вивчити і науково обґрунтувати, бо без знання життєдіяльності клітини та всіх її процесів неможливо досконало вирішувати проблеми людства, особливо ті, що пов’язані зі здоров’ям. наприклад:
- проблема материнства, так як у нашому екологічно забрудненому середовищі негативні фактори (радіація та хімія) надто впливають на репродуктивні органи;
- проблема хвороб крові, тобто утворення клітин крові в червоному кістковому мозку і його пересадка залишається сьогодні ще актуальнішою;
- генна, клітинна інженерія та клонування вивчаються саме на клітинному рівні;
- проблема відновлення нервових клітин;
- вивчення регенерації, яка властива деяким тваринам та використання її для відновлення частин людського тіла;
- проблема цукрового діабету, тобто вивчення клітин підшлункової залози, які виділяють гормон інсулін;
- проблема старіння клітин, тобто проблема геронтології, адже за дослідженнями вчених організм може жити більше 100 років, а старіють першими саме клітини;
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар