Фотосинтез. Дихання.
Мета.
Освітня. Продовжувати розширювати знання учнів про пластичні та енергетичні процеси в клітинах на прикладі фотосинтезу та дихання; розкрити біологічне значення цих процесів; дати поняття світлова та темнова фаза фотосинтезу, фотоліз води, НАДФ.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначаючи подібність та відмінність між ними, уміння їх спів ставляти; розвивати пам’ять, увагу, уяву та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до життєво важливих процесів так як вони визначають безперервність життя.
Освітня. Продовжувати розширювати знання учнів про пластичні та енергетичні процеси в клітинах на прикладі фотосинтезу та дихання; розкрити біологічне значення цих процесів; дати поняття світлова та темнова фаза фотосинтезу, фотоліз води, НАДФ.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначаючи подібність та відмінність між ними, уміння їх спів ставляти; розвивати пам’ять, увагу, уяву та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до життєво важливих процесів так як вони визначають безперервність життя.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем або таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: хімія, фізика, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\медійна дошка.
Основні поняття та терміни: фотосинтез, світлова фаза, темнова фаза, фотоліз, фототрофні організми, НАДФ, аеробні та анаеробні організми.
ХІД УРОКУ
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\медійна дошка.
Основні поняття та терміни: фотосинтез, світлова фаза, темнова фаза, фотоліз, фототрофні організми, НАДФ, аеробні та анаеробні організми.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
З’ясувати знання учнів про біосинтез білка та його етапи.
На електронній дошці (якщо відсутня, то на звичайній) розв’язати декілька вправ на трансляцію, пояснюючи:
- що таке амінокислотний склад;
- що таке генетичний код;
- що таке реакції матричного синтезу;
- роль і-РНК, м-РНК, р-РНК у біосинтезі;
- що таке кодон і антикодон;
- етапи біосинтезу білка;
- роль полісом у синтезі.
На електронній дошці (якщо відсутня, то на звичайній) розв’язати декілька вправ на трансляцію, пояснюючи:
- що таке амінокислотний склад;
- що таке генетичний код;
- що таке реакції матричного синтезу;
- роль і-РНК, м-РНК, р-РНК у біосинтезі;
- що таке кодон і антикодон;
- етапи біосинтезу білка;
- роль полісом у синтезі.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Промінь сонця, ударившись об хлорофілове зерно у зеленій рослині, погас і перестав бути світлом, але не зник… Які ж хімічні перетворення відбуваються в листках і яке планетарне значення цього процесу? Чому К.А.Тімірязєв називав хлорофіл Прометеєм, що викрав вогонь з небес і подарував людям?
Чому листок називають фабрикою фотосинтезу?
Чому листки не чорні, не білі, а саме зелені?
Чому листок називають фабрикою фотосинтезу?
Чому листки не чорні, не білі, а саме зелені?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Із історії відкриття фотосинтезу:
- дослід Ван Гельмонта – голландського природослідника, який посадивши гілку верби близько 2 кг у бочку з грунтом близько 72 кг, через 5 років вияснив, що рослина стала масою близько 60 кг, а грунт став легшим лише на 1 кг;
- 1772 р – англ.. хімік Дж.Прістлі проводить досліди з мишами і робить висновок, що повітря зіпсоване гризунами під час дихання можна виправити за допомогою рослин;
- 1779 р. голландець Ян Інгенгауз досліджував елодею і зібрав газ, який виділяє рослина на світлі – кисень;
- 1817 р. фран. Фармацевти Пельтьє та Каванту вперше виділили із листків зелене «начинку» - хлорофіл;
- дослід Ван Гельмонта – голландського природослідника, який посадивши гілку верби близько 2 кг у бочку з грунтом близько 72 кг, через 5 років вияснив, що рослина стала масою близько 60 кг, а грунт став легшим лише на 1 кг;
- 1772 р – англ.. хімік Дж.Прістлі проводить досліди з мишами і робить висновок, що повітря зіпсоване гризунами під час дихання можна виправити за допомогою рослин;
- 1779 р. голландець Ян Інгенгауз досліджував елодею і зібрав газ, який виділяє рослина на світлі – кисень;
- 1817 р. фран. Фармацевти Пельтьє та Каванту вперше виділили із листків зелене «начинку» - хлорофіл;
- 1940 р. нім. вчений Ханс Фішер встановив структуру хлорофілу. Він визначив, що хлорофіл подібний до зеленого пуголовка: у цієї молекули плоска і квадратна голова – хлорофілін і довгий «хвіст» - фітол. У центрі голови, ніби око циклопа, красується атом магнію.
До складу хлоропластів входять два види хлорофілів: хлорофіл а та хлорофіл в. Вони відрізняються тим, що у хлорофілу а наявні два зайві атоми водню і відсутній один атом кисню.
Хлорофіл за хімічною природою – це складний ефір дикарбонової хлорофілінової кислоти з двома спиртами: металовим та фітоловим.
Розповідь про фази фотосинтезу та всі хімічні перетворення в зеленому листку.
Дихання – один з важливих фізіологічних процесів всіх живих організмів. Хоча за характером дихання їх поділяють на аеробів та анаеробів. Що необхідно для того, щоб процес дихання відбувався в нормі?
Розповідь з елементами бесіди. Повідомлення учнів.
Розповідь про етапи енергетичного обміну:
- перший – підготовчий;
- другий – без кисневий або неповний;
- третій – кисневий, повного розщеплення або дихання.
Основна умова кисневого етапу – це наявність у навколишньому середовищі кисню та надходження його до клітин організму.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Природа обрала зелений колір тому, що саме він вловлює ті промені, які відіграють найважливішу роль у житті рослин і пропускає ті, які могли б перегріти організм. Якби листки були чорні, то більше поглинали б сонячної енергії і швидко б перегрілися. А при температурі вище 50 градусів – рослина б загинула, бо білки гинуть при температурі вже вище 40 градусів.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Складання таблиці порівняння фотосинтезу та дихання.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар