Конспект уроку з соціально-економічної географії світу Тема: Вступ. Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела геог-рафічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

Тема: Вступ. Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень. Історико-географічні регіони світу. Видатні економгеографи світу.

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про предмет та за­вдання соціально-економічної географії світу; актуалізувати та по­глибити знання про джерела географічних знань та методи гео­графічних досліджень; ознайомити з основними принципами виділення історико-географічних регіонів світу; розвивати уміння працювати із схемами та картами; виховувати інтерес до вивчення курсу.

Обладнання: політична карта світу, атласи.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Структура уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення нових знань, умінь та навичок

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кожна наукова дисципліна залишає свій внесок у формуванні наших уявлень про світ. Роль географії в системі наук унікальна, бо тільки вона одночасно формує уявлення і про природу нашої планети, і про людське суспільство, створює цілісний образ кон­кретної території.

Минулого навчального року ви вивчали соціально-економічну географію України, досліджуючи закономірності формування, розвитку та розміщення населення і господарства нашої країни. Ці знання вам стануть у пригоді під час вивчення соціально- економічної географії світу. Ви дізнаєтесь про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально-економічних відносин між країнами, матимете уявлення про формування політичної карти світу, природні ресурси, динаміку населення, актуальні проблеми людства тощо.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 Предмет та завдання соціально-економічної географії світу

Предмет дослідження науки — це ті сторони, властивості і від­ношення, які вивчаються даною наукою.

Економічна і соціальна географія світу — галузь науки, яка до­сліджує географічні засади світового господарства, глобальних проблем людства й світогосподарських зв’язків, а також територі­альну організацію суспільства у світі й окремих країнах з ураху­ванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.

Економічна і соціальна географія світу — це комплексна наука, в складі якої нараховується багато наукових дисциплін: географія населення, географія природних ресурсів і умов, географія госпо­дарства і географія інфраструктури, країнознавство і краєзнавство, політична географія, географія культури, історична географія, ме­дична географія, військова географія, економічна картографія, геоінформатика, геопрогнозування тощо.

На сучасному етапі соціально-економічна географія виконує низку завдань:

•       економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різ­них регіонах світу; дослідження з географії світового господар­ства і світогосподарських зв’язків;

•       політико-географічні дослідження країн світу;

•       пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства;

•       вивчення соціально-економіко-географічних аспектів глобаль­них проблем людства за сучасних умов, коли розпались останні найбільші імперії, в тому числі радянська;

•       здійснення українізації соціально-економічної географії, яка полягає у вивченні глобальних процесів, світових закономір­ностей в контексті їх проявів в Україні;

•       дослідження окремих країн, регіонів та їх зв’язків із Україною.

1.     Джерела географічних знань та методи економіко- географічних досліджень

Завдання 1. Назвіть відомі вам джерела, які містять географіч­ну інформацію, та визначте найбільш важливі для вивчення соціально-економічної географії світу.

Існують різноманітні джерела географічної інформації: статис­тичні, картографічні, історичні документи, наукова література, енциклопедії, періодичні видання. Однак сучасний світ розвива­ється дуже швидко, ситуація змінюється буквально щохвилинно.

З метою одержання найсвіжішої інформації можна широко вико­ристовувати ресурси Інтернету. Щоби висвітлювати проблему яко­мога повніше та об’єктивно, доцільно використовувати декілька різних джерел.

Методи дослідження науки — це системи прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів. Економічна і соціальна географія світу використовує мето­ди як суто географічні, так і загальнонаукові. Основними методами економіко-географічних досліджень є: статистичний, картогра­фічний, порівняльний, історичний, економіко-математичний, на­укової систематизації, районування. Особливе місце посідає метод географічного прогнозування. Без прогнозу неможливо уявити пер­спективи розвитку будь-якої країни або території. Унікальні мож­ливості визначення взаємозв’язків об’єктів, процесів і явищ нада­ють ГІС (геоінформаційні системи).

2.     Історико - географічні регіони світу

У сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивіду­альна і неповторна. Країни і регіони світу різняться природними та економічними умовами, культурною та етнічною специфікою населення. Скільки ж потрібно часу, для того щоб вивчити кожну країну?

Цю, на перший погляд, складну задачу можна розв’язати за до­помогою методів наукової систематизації та районування, групую­чи країни світу на підставі конкретних ознак.

Завдання 2. Розгляньте карту атласа «Історико-географічні ре­гіони світу» та спробуйте визначити критерії, за якими відбувся розподіл країн на певні групи.

Історико-географічний регіон — це сукупність країн, яка ха­рактеризується спільністю природних умов, фізико- і економіко- географічного положення, умов побуту та господарської діяльності людей, історії і культури народів, схожістю рівнів соціально- економічного розвитку і структур господарства.

Кількість основних регіонів світу визначається різними вченими по-різному. Основними макрорегіонами світу є Європа, Азія, Англо- Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці — субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно- Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія, — кож­ний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

3.     Видатні економгеографи світу

Завдання 3. Назвіть видатних вітчизняних вчених економгео- графів. Пригадайте, які дослідження ними проводилися в області соціально-економічної географії.

Найбільш відомими вітчизняними вченими економгеографа- ми є П. П. Чубинський, С. Л. Рудницький, К. Г. Воблий, О. Т. Діб­рова.

Вагомий внесок у розвиток соціально-економічної географії зробили радянські та російські вчені. Серед них:

•  М. М. Баранський (1881-1963 рр.) — заклав основи радянської економічної географії створив наукову школу. Ним були розроб­лені методологічні принципи радянського країнознавства, основи географічної (картографічної) генералізації. Він засну­вав кафедри економічної географії в ряді вузів, а в Московсько­му університеті — географічний факультет.

•  С. Б. Лавров (1928-2000 рр.) — президент Російського геогра­фічного товариства, член Європейської Академії (Лондон). Роз­глядав питання формування Спільного Ринку та європейської інтеграції, проводив політгеографічні дослідження країн Євро­пи, а після розпаду СРСР займався аналізом причин розпаду та виникнення міжнаціональних конфліктів.

•  В. В. Вольський (1921-1999 рр.) — завідувач кафедри соціально- економічної географії зарубіжних країн географічного факуль­тету МДУ, спеціаліст з соціально-економічної географії країн Латинської Америки з проблем світової економіки та міжна­родних відносин.

•  В. П. Максаковський (1924 р.) — російський економгеограф, країнознавець, доктор географічних наук, професор, академік Російської академії освіти, автор серії підручників з соціально- економічної географії світу.

ІV. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 4. Користуючись картою «Історико-географічні регі­они світу», визначте, в якому європейському субрегіоні знаходить­ся Україна. На підставі критеріїв виділення історико-географічних регіонів доведіть або спростуйте відношення нашої країни до пев­ного субрегіону.

Соціогеографічний практикум (робота в парах)

Наведіть аргументи «за» та «проти» стосовно питання: «Чи по­трібні мені знання соціально-економічної географії світу?».

V. Підсумок уроку

•  Курс соціальної і економічної географії світу, присвячений особливостям світового і регіонального господарства планети, її населенню і природним ресурсам, дає бачення цілісного сучас­ного світу.

•  Сучасна соціально-економічна географія використовує різно­манітні джерела та методи досліджень. Особливо швидко роз­виваються методи, засновані на широкому використанні інфор­маційних технологій, які дозволяють узагальнювати та аналізувати відомості з багатьох джерел.

•  На підставі сукупності критеріїв з метою полегшення вивчення країн світ поділяють на такі історико - географічні регіони: Єв­ропа, Азія, Африка, Австралія, Океанія, Англо - Америка, Ла­тинська Америка.

•   

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати §1 та «Вступ»  .

2. Скласти опорні схеми: «Джерела географічних знань», «Мето­ди географічних досліджень».