Конспект уроку з соціально-економічної географії світу Тема: світові мінеральні ресурси

Тема: світові мінеральні ресурси

Мета: актуалізувати знання про основні закономірності розмі­щення родовищ певних видів корисних копалин, обґрунтувати роль і значення мінеральних ресурсів для розвитку господарства, охарактеризувати розміщення різних видів мінеральних ресурсів світу; розвивати уміння працювати із статистичними матеріалами, картами атласа, діаграмами; виховувати уважність, аналітичне мислення.

Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, ат­ласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Бесіда

• Які види природних ресурсів ви знаєте? Які з них є найбільш важливими для розвитку промисловості?

• Що таке корисні копалини? На які групи поділяють їх за госпо­дарським призначенням? за походженням?

Завдання 1. Складіть таблицю, яка відображає основні законо­мірності у розміщенні певних груп корисних копалин. Наприклад:

Тектонічні структури	Походження корисних копалин	Приклади
Щити давніх платформ	переважно магматичне, метаморфічне	Залізні руди, руди деяких кольорових металів, алмази, граніт
Чохол давніх і молодих платформ	осадочне	Нафта, природний газ, вугілля, кухонна та калійна сіль
Пояси складчастості	переважно магматичне	Руди більшості кольорових металів, самородна сірка
Передгірні прогини	осадочне	Нафта, природний газ, солі

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ще за давніх часів люди почали використовувати мінеральні ресурси. Нові етапи їх освоєння навіть відображені у назвах періо­дів історичного розвитку: кам’яний вік, бронзовий вік, залізний вік. У наш час у господарстві використовується понад 200 різних видів мінеральної сировини. За образним виразом академіка А. Є. Ферсмана, зараз до ніг людства покладена вся періодична таблиця Менделєєва. Однак земну кору не можна розглядати як чарів­ну скатертину-самобранку, яка за бажанням людей постачатиме їм скарби земних надр. По-перше, майже всі мінеральні ресурсі від­носять до категорії невідновлювальних; по-друге, світові запаси їх окремих видів далеко неоднакові; по-третє, «апетити» людства що­року зростають. Тому людство повинно використовувати їх раціо­нально.

IV. Вивчення нового матеріалу

Мінеральні ресурси є основою для розвитку головної сфери ма­теріального виробництва — промисловості. Тектонічна і геологіч­на будова земної кори обумовлює нерівномірне розміщення ко­рисних копалин. Росія, Китай, Австралія, Канада і США мають практично всі види мінерально-сировинних ресурсів і належать до категорії країн максимальної ресурсозабезпеченності. Інші країни забезпечені достатньою мірою лише декількома видами корисних копалин.

1. Особливості розміщення паливних,рудних та нерудних ресурсів світу

Завдання 2. Користуючись картами атласа та діаграмами, скла­діть таблицю:

І варіант — зосередження найбільших запасів паливних ко­рисних копалин.

ІІ варіант — зосередження найбільших запасів рудних корис­них копалин.

ІІІ варіант — зосередження найважливіших родовищ неруд­них корисних копалин.

З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам’яне і буре вугілля, нафта, природний газ.

Вугільні басейни світу (їх близько 3600) охоплюють до 15 % площі суходолу. Загальні запаси — 15 трлн т, розвідані — 9 трлн т. Найбільші поклади вугілля знаходяться у КНР, США, Росії, Укра­їні, Казахстані, Польщі, Австралії, ФРН, Канаді, ПА. Найбільші басейни: Ленський, Тунґуський, Кансько-Ачинський, Тімано-Печорський (Росія), Аппалацький, Пенсільванський, Централь­ний, Форт-Юніон (США), Тянсінський, Шансі (КНР), Рурський, Ахенський, Рейнський (ФРН), Караґандинський, Екібастузький (Казахстан), Донецький (Україна).

Загальносвітові запаси нафти — 350–450 млрд т (достовірно ві­домі — 100 млрд т). Провідні країни за запасами: Саудівська Ара­вія (24 млрд т), Росія (20 млрд т), Кувейт, Іран (по 13 млрд т), Ірак, США. Основні райони залягання: Перська затока, Сибір, Урало-Поволжя, шельф Мексиканської затоки, Аляска, акваторія Пів­нічного моря; північ Південної Америки; Ґвінейська затока, Пів­нічна Африка, Великі Зондські острови.

Природний газ утворюється із нафтою, тому їх родовищачасто збігаються територіально. Запаси природного газу — 200–300 трлн м3 (достовірні — понад 100 трлн м3). Провідні країни за запасами: Росія (43 % світу), Іран, США, Катар, Саудівська Ара­вія, Ірак, Алжир, Норвеґія.

Рудні корисні копалини представлені рудами чорних і кольоро­вих, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Великі запаси за­лізної руди (у світі — 800 млрд т, розвідані 200–250 млрд т) є в Ро­сії, Австралії, Бразілії, Україні, США, Канаді, Індії тощо. Світові запаси марганцевих руд становлять майже 17 млрд т. Більш ніж 90 % з них припадає на ПА та Україну. За запасами руд хрому (сві­тові — близько 16 млрд т) виділяються ПА, Зімбабве, Казахстан.

Із руд кольорових металів найбільш поширеними є руди алюмі­нію (боксити, нефеліни, алуніти). Світові запаси — понад 70 млрд т. Найбільші родовища алюмінієвої сировини розміщено у Ґвінеї, Бразілії, Австралії, Індії, Сурінамі, Росії, Ямайці. Мідні руди (до 1,5 млрд т у світі) найбільше поширені в Чілі (90 % світових), Зам­бії, Демократичній Республіці Конґо, США, Канаді, Австралії.

Поліметалеві руди є багатокомпонентними; окрім основних складових — свинцю (200 млн т) і цинку (350 млн т) — вони містять срібло, рідкісноземельні метали тощо. Значні запаси їх є у США, Канаді, Австралії, Росії, Казахстані, ПА. Понад 90 % олов’яних руд світу (всього — 10–20 млн т) знаходяться у «олов’яному поясі»: Росія — Монголія — КНР — В’єтнам — Таїланд — Малайзія — Ін­донезія — Австралія. На кіновар (ртутна сировина) багаті Росія, Україна, Словенія, Алжир, Італія, Киргизстан. Більшість світових запасів золота (50–60 тис. т) і платини знаходяться в ПА, США, Ка­наді, Росії, Австралії.

Уранові руди є важливою стратегічною сировиною. Найбільші запаси їх мають Австралія, ПА, Канада, Ніґер, Бразілія, США.

Нерудна гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам’яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для ви­готовлення мінеральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольсько­му (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадочного походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флоріда).

Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста кра­їнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сір­ки широко розробляються в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріа­ли. Вони поширені всюди. Запаси коштовних і напівкоштовних ка­менів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розташовані в Африці (Південна Африка, ДРК, Анґола, Ботсвана, Намібія), Якутії (Росія), Австралії.

2. Проблеми використання мінеральних ресурсів

Завдання 3. Сформулюйте головні проблеми експлуатації родо­вищ мінеральних ресурсів. Запропонуйте шляхи їх розв’язання.

Головною проблемою використання мінеральних ресурсів є ви­снаженість їх родовищ. Але розвиток технологій надає більші мож­ливості для видобутку раніше недоступних запасів. Так, існують два шляхи освоєння нових запасів корисних копалин. Перший пов’язаний з переходом до видобутку більш глибоких та незручних для розробки шарів; другий передбачає пошук та освоєння нових басейнів. Оскільки такі можливості суходолу вже обмежені, пошу­ки мінеральної сировини перемістилися на дно Світового океану. Нині близько 50 % нафти видобувають з шельфових родовищ. Од­ночасно з розширенням обсягів пошуку нових родовищ впроваджу­ються ресурсозберігаючі технології, засновані на комплексній пе­реробці сировини, заміні природних матеріалів синтетичними тощо.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 4. Узагальнити результати роботи варіантів (завер­шення роботи над таблицею).

VI. Підсумок уроку

• Мінеральні ресурси поділяють на паливні рудні і нерудні. Особливістю мінеральних ресурсів є те, що вони відносяться до кате­горії вичерпних невідновлюваних.

• Родовища корисних копалин розміщені на Землі нерівномірно. Лише декілька крупних країн мають майже всі види мінерально-сировинних ресурсів.

• Головною проблемою освоєння мінеральних ресурсів є висна­женість їх родовищ, тому людство має впроваджувати засоби раціонального використання корисних копалин.

VІI. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § 11.

2. Позначити на контурній карті країни з найбільшими запасами нафти, природного газу, вугілля, залізних руд, алюмінієвих руд, алмазів.