Види реалізації міжпредметних зв'язків

Види реалізації міжпредметних зв'язків

Питання про шляхи здійснення міжпредметних зв'язків - це один із аспектів загальної проблеми досконалості методів навчання. Сучасні методи навчання повинні сприяти різносторонньому використанню міжпредметних зв'язків, які відображаються в змісті освіти. Міжпредметні зв'язки спонукають до пошуку методів, які вимагають взаємодії вчителів різних предметів.

Засоби реалізації міжпредметних зв'язків в процесі навчання можуть бути різні: запитання, завдання, задачі, наочні посібники, тексти, проблемні ситуації, пізнавальні задачі, навчальні проблеми міжпредметного змісту і інші.

Питання міжпредметного змісту направляють діяльність учнів на відтворення раніше вивчених в різних навчальних предметах знань і на їх застосування при засвоєнні нового навчального матеріалу.

Особливе значення для активізації пізнавальної діяльності учнів мають проблемні питання. Проблемним називається питання, яке містить видне або те, що маємо на думці, пізнавальне протиріччя. Це протиріччя може відображати зв'язок знань із різних предметів. Тоді проблемне запитання приймає міпредметний характер.

Міжпредметні проблемні запитання служать різним цілям в навчанні. Це можуть бути окремі ситуаційні запитання, які узагальнюють певні поняття, що вивчаються в різних предметах, але ці запитання не об'єднуються учителем загальною задачею. Міжпредметні проблемні запитання можуть бути також зв'язані єдиною навчальною задачею. Із допомогою проблемних запитань учитель може створити міжпредметну проблемну ситуацію.

Навчальні програми школи орієнтують на домашнє завдання не тільки по предмету, який вивчається, але і по іншим предметам. При вивченні кожної навчальної теми необхідно відтворити опорні знання із інших курсів. Такі знання виконують різні функції в пізнанні. В одному випадку вони дозволяють пояснити причинно-наслідкові зв'язки в нових явищах, в іншому - вони необхідні для конкретизації загальних понять, в третьому - на їх основі вводяться нові, більш складні поняття і т. д.

Домашні завдання між предметного характеру можуть бути різними: постановка питань на роздуми, підготовка повідомлень на уроці, написання рефератів, виготовлення оригінальних наочних посібників, які вимагають знань учнів по іншим предметам, складання кросвордів із використанням термінів, які вживаються в суміжних курсах, завдання на вибір у відповідності з інтересами учнів до інших предметів і ін.

Великі можливості для активізації пізнавальної діяльності учнів дають самостійні роботи на міжпредметній основі, які носять комплексний характер. Комплексним можна назвати завдання, яке потребує всебічної характеристики об'єкту (природної зони, окремих природних ресурсів, явищ, процесів, видів виробництва і т. п.) на основі застосування знань із декількох предметів. Комплексні завдання доцільно оцінювати вчителям декількох предметів. Це раціоналізує організацію навчальної праці.

Міжпредметні задачі. Міжпредметними можна назвати задачі, які вимагають підключення знань із різних предметів, або задачі, які складені на матеріалі одного предмету, але використовуються із певною пізнавальною метою у викладі іншого предмету. Такі задачі використовуються в практиці навчання і досить освітленні в методичній літературі.

Для узагальнення знань із різних предметів в процесі навчання істотне значення мають комплексні наочні посібники (узагальнюючі таблиці, схеми діаграми, плакати, карти, діафільми і ін.). Вони дозволяють учням наочно побачити ту сукупність знань із різних предметів, яка розкриває те чи інше питання міжпредметного змісту. До складання комплексних наочних посібників важливо залучати самих учнів. Це розвиває їх самостійність при встановленні міжпредметних зв'язків.

Велике значення в засвоєнні зв'язків між знаннями, які одержують учні при вивченні різних предметів, мають спеціально складені учителем міжпредметні тексти. Міжпредметні тексти доповнюють зміст тексту підручника і глибоко розкривають окремі питання програми.

Міжпредметні контрольні роботи. В методичній літературі все частіше йде мова про те, що необхідно використовувати нові, більш ємні за змістом і раціональні за витратами навчального часу засоби контролю і оцінки роботи учнів. Таким засобом можуть бути міжпредметні контрольні роботи, які дозволяють судити про засвоєння знань відразу із декількох предметів і про вміння застосовувати знання одного предмету для розкриття понять іншого предмету. За такі контрольні роботи учні повинні одержувати оцінки відразу по 2-3 предметам.

В якості засобів реалізації міжпредметних зв'язків в процесі навчання можуть бути використані кросворди міжпредметного змісту, які дозволяють учням закріпити терміни, які використовуються в декількох предметах, усвідомити міжпредметній характер суміжних понять.

Можливе введення міжпредметних зошитів, в яких систематизуються знання учнів із різних предметів, які розкривають певну комплексну проблему.

Міжпредметні зв'язки реалізуються в різних формах організації навчальної і позаурочної діяльності: на узагальнюючих уроках, комплексних семінарах, уроках-лекціях, комплексних екскурсіях, в домашніх завданнях, на міждисциплінарних факультативах, конференціях, тематичних вечорах, в роботі учнівських навчальних товариств і т. п. Характер навчальної діяльності учнів і навчальної діяльності учителів при цьому буде різним (індивідуальний, груповий або колективний).

На практиці оправдала себе методика організації навчання, яка включає наступні основні етапи:

1) введення міжпредметних зв'язків на уроках по суміжним дисциплінам (фізики і математики, біології і хімії, хімії і фізики) на основі репродуктивної діяльності елементів проблемності (відтворення знань із області предметів учителем або учнями, обговорення часткових проблемних питань і розв'язування окремих пізнавальних задач);

2) постановка міжпредметних навчальних проблем і самостійний пошук їх розв'язування на окремих уроках (приклад, на узагальнюючих);

3) систематичне проблемне навчання на основі ускладнювальних міжпредметних проблем усередині окремих курсів;

4) включення спочатку двосторонніх, а потім багатосторонніх зв'язків між різними предметами на основі координації діяльності учителів (висунення загальних навчальних проблем, їх поетапне розв'язування в системі уроків по різним курсам );

5) розробка широкої системи в роботі учителів, які здійснюють міжпредметні зв'язки, як в змісті і методах, так і в формах організації навчання (комплексні уроки, семінари, екскурсії, конференції), включаючи позаурочну роботу і розширюючи рамки програм.