Підготовка вчителя до уроку

Підготовка вчителя до уроку

Ефективність уроку значною мірою залежить від ретельності та грамотності його підготовки. У підготовці вчителя до уроку виділяють декі­лька етапів.

1.  Знайомство з  навчальною програмою на початку навчального року. Основну увагу учитель звертає на завдання навчального предмета, окремих тем.

2. Вивчення методичної літератури: підручника, методичних посібників, статей у фахових журналах.

3. Календарно-тематичне планування.

Календарне планування - це розподіл у часі окремих тем з вра­хуванням кількості годин, що визначаються програмою на кож­ну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним пла­ном) і розкладу занять. Необхідно рівномірно розмістити і спла­нувати в часі вивчення окремих розділів програми.

Тематичне планування - визначення послідовності уроків, ос­новних видів роботи на уроці. У ході тематичного планування вчитель визначає послідовність вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, продумує систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми контролю.

4. Ознайомлення з матеріалом певного уроку за підруч­ником.

5. Відбір  наявних у школі засобів навчання з теми уроку.

6. Поурочне планування - завершальна стадія підготовки до уро­ку, яка полягає у створенні стислого і конкретного плану, в яко­му вчитель фіксує важливі для нього моменти: кого, що і коли запитати, де поставити проблему, як перейти до наступного етапу уроку, як вийти з наперед передбачених ситуацій, які форми і методи навчання використати. План уроку вчитель складає, спираючись на те­матичний план, зміст програми і своє знання учнів, рівня їхньої підготовки і розвитку, умов проведення занять.

Маючи тематичний план і враховуючи особливості класу, вчи­тель перед кожним уроком конкретизує методи викладання і навчання, прийоми створення проблемних ситуацій. Поурочний план містить, як правило, такі розділи:

І. Тема уроку .

1. Мета уроку (навчальна - які знання, уміння і навички мають засвоїти учні, які пізнавальні прийоми розумової діяльності та здібності будуть розвиватися; виховна - які якості особисто­сті будуть формуватися; розвиваюча –які якості особистості повинні розвиватися). Виховне значення уроку залежить перш за все від змісту навчального матеріалу, але вчитель може перед­бачити на будь-якому етапі уроку повідомлення додаткової інфо­рмації для підсилення впливу на учнів.

2.  Тип уроку (вказується в тематичному плані). Залежить від дидактичної мети.

3.  Методи навчання. До методів навчання відносять  пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проектів. Метод дидактичної гри. Інколи вчитель, не називаючи методів, записує в плані лише прийоми роботи учнів, розв'язування типових прикладів, задач .

4. У відповідності з типом уроку і методами навчання вчитель планує ТЗН, наочні засоби, джерела інформації (підручник, кіно­фільм, художня література тощо).

II. Актуалізація опорних знань.

1. Опорні знання. Вчитель не просто називає, які раніше вивче­ні поняття треба відновити в свідомості учнів, але й встановлює зв'язок з минулим уроком, міжпредметні зв’язки, важливі для вивчення теми уроку; враховує досвід учнів.

2. Вчитель планує фронтальну (усну або письмову) самостій­ну роботу учнів, способи своєї роботи і засоби індивідуалізації навчання, звертаючи увагу на поглиблення раніше вивчених по­нять та вдосконалення вмінь і навичок, їх застосування в різних ситуаціях.

3. Важливо вказати способи формування мотивів, збудження інтересу учнів до теми уроку і створення емоційного настрою класу (повідомлення цікавого факту з історії науки, біографії вче­ного, показ практичної важливості знань, застосування засобів мистецтва, незвичайна постановка питан­ня, нове формулювання завдання, створення проблемної ситуа­ції тощо).

4. Вчитель передбачає форму контролю за навчальною діяль­ністю, прийоми самоконтролю та взаємоперевірки учнів, визна­чає учнів для оцінювання їхніх знань, виконання самостійних робіт.

ІІІ. Формування нових понять і способів діяльності. Третій роз­діл плану - найважливіший за змістом і формами роботи. Йому, як правило, приділяють більшу частину уроку.

1. Учитель вказує, які нові поняття підлягають вивченню, способи їхнього засвоєння.

2. Визначає пізнавальне завдання етапу засвоєн­ня нових понять і способів діяльності; конкретно вказує, що саме мають засвоїти учні, які дії навчитися виконувати і як.

3. Визначає вид самостійної роботи або її зміст (наприклад, розв'язати задачу), можливі прийо­ми встановлення міжпредметних зв'язків. Вибирає учнів для ви­конання індивідуальних завдань і способи індивідуалізації (карт­ки з завданнями).

4. Формулює проблемні та інформаційні запитання (для ство­рення проблемних ситуацій) і передбачувані відповіді та запитан­ня учнів.

5. Вказавши основну і додаткову проблеми уроку, вчитель може дати у плані варіанти їх формулювання та можливі способи роз­в'язання.

IV. Застосування.

Визначені в плані знання, вміння і навички учні повинні закріплювати у вправах і завданнях.

1. Учитель називає конкретні вміння і навички для вдоскона­лення (уміння формулювати питання або відповідь, розв'язувати типові задачі тощо).

2. У поурочному плані вказує види самостійних робіт учнів (фронтальних і диференційованих): усних, письмових.

3. Проектує способи отримання зворотного зв'язку на будь-якому етапі уроку (вибіркове опитування учнів, перевірка розв'я­зання завдань або виконання самостійних робіт), наводить прі­звища учнів для оцінки їхніх знань і умінь.

V. Домашнє завдання. Вчитель планує загальне завдання з кон­кретизацією того, що треба повторити або приготувати до уроку (підручник, виконання вправ тощо); передбачає диференційовані завдання творчого характеру; вка­зує джерела інформації; визначає обсяг домашнього завдання, час його виконання учнями.

Схему поурочного планування не слід застосовувати шаблонно. У ній відображені основні питання, без врахування яких немо­жлива підготовка ефективного уроку. Але вчитель може творчо змінювати структуру плану, вносячи додаткові елементи залежно від предмету і особливостей учнів конкретного класу.

Запропонована схема вимагає детального планування уроку. Але досвідчені вчителі обмежуються варіан­том плану уроку з виділенням:

1) дата проведення уроку і його номер за тематичним планом;

2) тема уроку і клас, у якому він проводиться;

3) мета і завдання уроку;

4) навчальне обладнання;

5) структура уроку з визначенням послідовності його етапів і  й приблизного розподілу часу;

6) зміст навчального матеріалу;

7) методи і форми роботи на кожному етапі;

8) домашнє завдання;

9) підсумок уроку

Учителі математики записують також у поурочному плані-конспекті розв'язання задач, які будуть запропоновані учням на уроці.

Учителям-початківцям варто готувати розгорнуті плани-конспекти уроку.