Стандартизація математичної освіти

Стандартизація математичної освіти

Стандарт освіти – система основних параметрів, які приймаються за державну норму освіченості, що відображає соціальний ідеал і враховує можливості реальної особистості й системи освіти по досягненню цього ідеалу. Стандарт освіти визначає обов’язковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів і є основою для створення ряду нормативних документів.

Стандартизація освіти є одним  з головних напрямків реформування освіти в Україні. Стандартизація шкільної освіти в Україні здійснювалась згідно з концепцією МОН України в 1996 р. Але через впровадження диференціації навчання, введення нових критеріїв оцінювання, прийняття Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХ1 ст. Державний стандарт потребував доповнень та змін. У 2004 році затверджено новий Державний стандарт шкільної освіти.

Державний стандарт є орієнтиром у роботі керівників навчальних закладів, допомагає вчителям організувати навчальний процес, дає учням і їх батькам уявлення про норми успішності.

Стандарт встановлює рівень навчання предмета, цілі його вивчення. Оскільки мета залежить від навчального закладу, то потрібні норми для різних профілів навчання.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної та варіативної складових змісту шкільної освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Інваріантна частина передбачає дотримання всіма навчальними закладами єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти. Змістовне наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом. Змістовне наповнення освітніх галузей  варіативної складової формується навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учнів. В основній школі навчальні години варіативної складової використовується головним чином для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультативного навчання. У старшій школі за рахунок варіативної складової здійснюється профільне навчання.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У Типових навчальних планах визначаються перелік навчальних предметів і курсів, кількість годин, відведених на їх вивчення в кожному класі. На основі Типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична культура, технології.

Згідно до Державного стандарту, основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом з початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки. У старшій школі навчання є профільним.

У основній школі основними завданнями реалізації змісту математики в школі є:

-                                   продовження розвитку уявлень про число, формування обчислювальних навичок та застосування їх до розв’язування задач;

-                                   розширення математичного апарату, засвоєного в початковій школі;

-                                   формування навичок та вмінь тотожного перетворення виразів, розв’язування рівнянь та нерівностей, їх систем та застосування їх до розв’язування задач; формування уявлення про функцію;

-                                   вивчення геометричних фігур на площині, розвиток просторових уявлень і уваги;

-                                   формування уявлень про геометричні величини та навичок і вмінь їх вимірювання та обчислення;

-                                   навчання математичної мови.

Основними завданнями змісту математики старшої школи є:

-                                   розширення математичного апарату, засвоєного в основній школі;

-                                   розширення і систематизація загальних відомостей про функції, вивчення початку аналізу, розв’язування прикладних задач, розширення відомостей про ймовірність та елементи статистики;

-                                   вивчення просторових фігур, продовження розвитку просторових уявлень і уяви;

-                                   розширення і поглиблення уявлень про математику як елемент загальнолюдської культури, про застосування її в практичній діяльності, різних галузях науки.