Конспект уроку з Медико-санітарної підготовки ( Захист Вітчизни ) Тема: дії рятівника під час надання першої допомоги при утопленні

Тема: дії рятівника під час надання першої допомоги при утопленні

Мета: розглянути дії рятівника під час надання першої допомоги при утопленні; розвиток умінь моделювання реанімаційних заходів

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап

- Фізкультхвилинка;

- повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Фронтальна бесіда

1)    Що таке утоплення?

2)    Чи може людина без медичної освіти надати першу допомогу?

3)    Яка перша допомога потрібна потопаючому?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

       Лекція з елементами бесіди.

1.     Перша допомога на воді

Утоплення – вид механічної закупорки дихальних шляхів унаслідок потрапляння в них води.

Розрізняють утоплення – істинне, асфіктичне та синкопальне.

           Істинне – виникає при потраплянні води в трахею, бронхи, під час глибоких вдихів при утопленні потопельник разом з повітрям заковтує якусь кількість води, що  порушує ритмічність дихання і збільшує масу тіла.

          Асфіктичне утоплення – виникає в результаті рефлекторної зупинки дихання або спазму голосової щілини. Виникає при ударі головою чи животом об воду, емоційному стресі.

          Синкопальне утоплення характер. Рефлекторною зупинкою серця у зв’язку зі значним емоційним шоком (падіння з висоти), зануренням у дуже холодну воду.

Перша допомога на березі

1.     Перевірка ротової порожнини та її очищення за необхідності.

2.     Перевірка наявності дихання та штучне дихання за необхідності: «рот у рот», «рот у ніс»  (дихання через тканину). При виконанні штучного дихання,  підборіддя постраждалого повинна бути трохи піднятою.

3.     При втопленні в холодній воді серцево – легеневу реанімацію продовжують довше, ніж зазвичай – до 45хв.

4.     Після виведення постраждалого зі стану клінічної смерті його зігрівають і роблять масаж  верхніх і нижніх кінцівок.

5.     Викликати швидку.

Тривале здавлювання  виникає внаслідок тривалого тиску на кінцівку тяжкого предмета. При цьому виникає різкий біль, розчавлена ділянка знекровлюється, що призводить до відмирання м’яких тканин, яке зазвичай настає через 6 год після травми.

Ознаки синдрому тривалого здавлювання.

-         поступове послаблення болю;

-         після звільнення кінцівок можливо зниження артеріального тиску, уповільнення пульсу на кінцівках;

-         колір шкіри блідо – блакитний;

-         мимовільні виділення сечі та фекалій;

-         набряк травмованих частин;

-         порушення функцій нирок (ниркова недостатність);

Існує 4 ступеня тривалого здавлювання:

І ступінь – час здавлювання 4 год., набряк, біль, але людина в свідомості;

ІІ ступінь – 4 – 6 год. Ниркова недостатність, біль, набряки.

ІІІ ступінь – 7 – 8 год. Наростання ниркової недостатності, інтоксикація, втрата свідомості.

 IV ступінь – понад 8 год. Або 6 годин для обох кінцівок, гостра ниркова недостатність, смерть протягом 2-3 діб.

Перша допомога:

-         накладання джгута вище здавлення кінцівки перед її вивільненням;

-         після звільнення кінцівки бинтують від кінчиків пальців до місця накладання джгута, а потім джгут знімають.

-         якщо є переломи, то кінцівки фіксують;

-         у разі тривалого транспортування знімають бинти та обкладають кінцівки льодом або пляшками з холодною водою;

-         багато пити, якщо потерпілий в свідомості.

IV. Узагальнення й систематизація знань учнів

1. Повторення змісту конспекту

2. Моделювання першої допомоги при утопленні та тривалому здавлюванні.

V. Висновок

VІ. Домашнє завдання Презентація або проект по даній темі.