Конспект уроку з Медико-санітарної підготовки ( Захист Вітчизни ) Тема: лікувально-охоронний та санітарно-гігієнічний режим у лікарні

Тема: лікувально-охоронний та санітарно-гігієнічний режим у лікарні

Мета: розкрити особливості та вимоги до лікувально-охоронного та санітарно-гігієнічного режиму у лікарні, виховування патріотичних відчуттів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація отриманих знань та вмінь людини.

Домашнє завдання

Догляд за хворим

3. Мотивація навчальної діяльності.

4.Вивчення нового матеріалу

1. Гігієна лікувально-профілактичних закладів

Створення гігієнічних умов є важливим фактором у запобі­ганні госпіталізму, перш за все внутрішньолікарняній інфекції. Це актуально не лише для Інфекційних, але й усіх інших відділень. Так, у стаціонарах різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб, які лікуються. Насамперед є це післяопе­раційні гнійно-септичні та інші ускладнення, зараження грипом, гепатитом В, СНІДом, туберкульозом, дитячими інфекційними зах­ворюваннями тощо.

Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження таких нових методів діагностики і лікування, як ра­діонукліди та Інші джерела Іонізуючих випромінювань, електронні мікроскопи, лазери, бароопераційні, найновіші фізіотерапевтичні устаткування, операції з трансплантації органів, застосування різноманітних полімерних матеріалів, бактерицидних барвників, дезінфекційних, мийних засобів тощо. Влаштування та організація діяльності лікувально-профілактич­них закладів, згідно з гігієнічними вимогами, дають можливість ство­рити найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприя­ють впровадженню лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного персоналу; сприяють якнайшвидшому видужан­ню хворих та забезпеченню оптимальних умов для діяльності ме­дичних працівників. Адже без відповідних гігієнічних умов терапев­тичні дії є безсилими. Існують чотири основні системи забудови лікарняних комп­лексів: децентралізована, централізована, змішана та централізовано-блочна.

При децентралізованій, або павільйонній, системі забудови лікарняний заклад складається з ряду окремих, порівняно невели­ких, малоповерхових корпусів (павільйонів), в яких розміщуються різні за профілем лікувальні відділення. Слід відзначити, що її пере­вагою є добра ізоляція відділень лікарні між собою, що, у свою чергу, полегшує запровадження лікувально-охоронного режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних інфекцій.

Централізована система забудови характеризується тим, що лікувальний заклад міститься в одному багатоповерховому будин­ку, при цьому здешевлюється будівництво і полегшується експлуа­тація санітарно-технічних служб, скорочуються шляхи пересуван­ня хворих і медичного персоналу від окремих відділень до діагнос­тичних і фізіотерапевтичних кабінетів.

Змішана система забудови лікувально-профілактичних закла­дів передбачає об'єднання в одному головному корпусі лікарні загаль-носоматичних відділень, лікувально-діагностичних кабінетів, лаборато­рій, централізованого приймального покою тощо. Разом із тим, в окремих будинках розміщуються поліклініка, інфекційне та пологове відділення, секційна І господарські служби. Ця система поєднує по­зитивні властивості децентралізованої та централізованої систем.

Зараз частіше застосовують централізовано-блочну систе­му, при якій лікарня складається з декількох корпусів (терапевтич­ного, хірургічного тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються позитивні сторони централізованої систе­ми будівництва. За допомогою підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні вантажі, що дозволяє більш ефективно затосовувати можливості лікувального закладу.

2. Санітарно-гігієнічні режими лікувальних установ

Велике значення в житті людини, а особливо хворої, має гігієнічний режим. Під гігієнічним режимом хворого розуміють науково обґрунтовану систему правил, які регулюють його спосіб життя і поведінку з метою забезпечення найефективнішого ліку­вання та відновлення здоров'я і працездатності. Лікарня також є школою особистої гігієни для хворого, а вироблення в нього гігієнічних навичок сприяє закріпленню результатів лікування після виписування.

У приміщеннях лікарняних відділень необхідно щодня прово­дити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів підлоги, витирання пилу з меблів, дверей, дверних ручок, панелей та підвіконників. Не менше одного разу на тиждень проводять гене­ральне прибирання приміщень: миття підлог, панелей тощо. Для прибирання використовують спеціально виділений і помаркований інвентар.

Однією з найважливіших вимог щодо організації лікувально-охоронного режиму є створення тиші. Тому сила шуму в лікарняних палатах не повинна перевищувати 30 дБ. При цьому велике значення мають звукоізолювальні властивості стін і міжповерхових перекриттів, тиша на території лікарні, а також поведінка персоналу: тиха розмо­ва, нестукання дверима, запобігання дзвенінню посуду тощо.

Медичний персонал повинен бути зразком для хворих і у дот­риманні правил особистої гігієни: мати акуратний, зібраний і куль­турний зовнішній вигляд, коротко підрізані нігті, чистий, випрасу­ваний спецодяг, що відповідає за розмірами і формою фігурі медич­ного працівника.

Під час санітарного обстежування різних приміщень лікарні (палат, коридорів, кабінетів лікаря, маніпуляційних, приміщень денного перебування хворих, кімнати старшої сестри), земельної ділянки та оцінки їх санітарно-технічного забезпечення складають акти са­нітарного обстеження. Він має 3 частини. У першій (паспортній) частині вказують прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здійснює перевірку, і присутніх, назву й адресу об'єкта, дату обстеження. У другій (констатуючій) частині наводяться дані огляду території, ос­новних, допоміжних і службових приміщень та вказують результа­ти Інструментальних досліджень. У третій частині (висновок) вка­зуються виявлені недоліки і наводять конкретні строки їх ліквідації, узгоджені з адміністрацією закладу. Акт підписують особа, яка пе­ревіряє, і представник адміністрації.

3. Гігієна праці середніх медичних працівників

Робота середніх медичних працівників (медичних сестер, аку­шерок, фельдшерів) пов'язана з обслуговуванням і доглядом за хво­рими в стаціонарних, амбулаторних умовах і вдома. Вона включає створення і контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов і проведення протиепідемічних заходів, починаючи з обстеження хворого, прийому в лікувальний заклад, лікування й одужання.

Для самостійної роботи студентам пропонують схеми обсте­ження умов праці старшої медичної сестри (схема може бути вико­ристана і для інших медичних працівників) і перевірки санітарно-протиепідемічного режиму в лікарняному закладі.

Схема санітарного обстеження кімнати і робочих умов старшої медичної сестри

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Прізвище, ім'я та по батькові завідувача відділення та стар­шої медичної сестри.

3. Планування:

а) місце у складі приміщень;

б) зв'язок з палатами та лікувально-діагностичним блоком.

4. Розміри: довжина, ширина, висота, кубатура.

5. Частини кімнати:

а) підлога: матеріал, забарвлення, санітарний стан;

б) стіни: оздоблення, санітарний стан;

в) вікна: форма, орієнтація, розмір, особливості рами, на­явність фрамуг або кватирок, їх величина, стан вікон, наявність штор або фіранок, їх санітарний стан.

6. Освітленість:

а) природне освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт гли­бини закладання; КПО;

б) штучне освітлення загальне: світильники, їх кількість, арматура та її стан, напрямок світлового потоку, загаль­на потужність, питома потужність, штучне освітлення місцеве,} світильники та їх характеристика, потужність.

7. Опалення:

а) система;

б) вид;

в) температура нагрівних поверхонь;

г) розподіл температури.

8. Вентиляція:

а) система;

б) вид;

в) режим.

9. Мікроклімат:

а) температура повітря;

б) відносна вологість повітря;

в) швидкість руху повітря;

г) радіаційна температура.

10. Обладнання:

а) меблі;

б) умови зберігання медичного приладдя;

в) зберігання білизни;

г) предмети особистої гігієни.

11. Робочий процес:

а) основна робота у кімнаті (яка, в якій позі, тривалість);

б} частота пересування в кімнаті;

в) використання приміщення іншими працівниками.

12. Гігієнічна оцінка. Обґрунтування гігієнічного висновку та пропозицій.

Схема перевірки дотримання санітарно-протиепідеміологічного режиму в лікарні

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Прізвище, ім'я та по батькові головного лікаря.

3. Відділення, поверх.

4. Прибирання: А. Поточне:

а) кратність на добу;

б) спосіб та засоби;

в) застосування дезінфекційних засобів (яких, якої" кон­центрації, хто готує, коли і на який час);

г) контроль якості деззасобів, наявність відмітки;

д) санітарний стан в момент обстеження. Б. Генеральне:

а) кратність;

б) відмінності від поточного;

в) що і яким чином підлягає очищенню;

г) застосування спеціальних засобів (фізичне та хімічне очищення);

д) контроль якості прибирання;

е) санітарний стан у момент обстеження: стін, вікон, ос­вітлювальної арматури, м'якого інвентарю, предметів тощо.

5. Особиста гігієна:

А. Медичного персоналу:

а) використання загальних засобів: холодної та гарячої проточної води, мила, синтетичних мийних засобів;

б) використання спеціальних засобів: душу, ванни;

в) рушники: періодичність зміни, стан;

г) наявність халатів та головних уборів: періодичність зміни, стан;

д) достатність гарячої та холодної води, мила, рушників, халатів.

Б. Хворих:

а) поточний туалет: використання холодної та гарячої води, мила;

б) періодичність миття: умови, режим;

в) зміна натільної і постільної білизни, рушників;

г) зміна лікарняної одежі: яка одежа, коли міняється, стан;

д) зміна постелі: стан матраців та ковдр, коли міняються;

е) достатність умивального приладдя, ванн та душів, білиз­ни, одягу та постільних речей;

є) умови збирання, зберігання та транспортування бруд­ної білизни.

6. Приміщення санітарної групи:

а) місце у загальному плані приміщень;

б) ізоляція від Інших груп.

7. Характеристика приміщень: А. Умивальні:

а) розміри, на яку кількість хворих або персоналу розра­ховані;

б) підлога, з якого матеріалу, стан; стіни, з якого матері­алу, стан; панелі, їх висота; стеля, її стан, вид покрит­тя; вікна, їх розміри, наявність фрамуг або кватирок, їх розміри;

в) освітлення: природне (світловий коефіцієнт) і штучне (кількість світильників, арматура, стан, питома по­тужність);

г) опалення: його характер, стан, температура;

д) вентиляція: система, вид, режим роботи, справність;

е) мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря;

є) обладнання: приладдя (наприклад, раковина), його ве­личина, кількість кранів, кількість хворих на один кран, стан, місце розміщення.

Б. Ванні кімнати: опис і дані привести відповідно до пунктів а, б, в, г, д, е, вказаних у розділі 7А; Решта показників реєструються лише тоді, коли момент обстеження збігається з часом ванних гігієнічних процедур і опис дається відповідно до пункту є для умивальної в розділі 7А; крім цього, вказуються розмір ванни, її фор­ма, матеріал, кількість ванн в одному приміщенні, кількість хворих на одну ванну, система забезпечення гарячою та холодною водою, стан душових установок.

В. Убиральні:

а) скільки, для хворих та медичного персоналу окремі чи спільні;

б) розміри, на яку кількість хворих або персоналу розра­ховані;

в) підлога, стіни, оздоблення, санітарний стан;

г) природне (світловий коефіцієнт) та штучне (світиль­ники, арматура, потужність, стан) освітлення;

д) вентиляція та ЇЇ достатність (визначається за допомо­гою органолептичного та хімічного методів);

е) опалення: його характер, розподіл температур; є) обладнання: його характер та санітарний стан;

ж) чи є перед убиральнею умивальня і її обладнання та стан.

Г. Санітарна кімната:

а) місце розташування у складі приміщень санітарної групи;

б) розміри;

в) підлога, стіни, стеля, матеріал, оздоблення, стан; вікна: розміри, наявність діючих фрамуг або кватирок, стан;

г) природне (світловий коефіцієнт) та штучне (світиль­ники, арматура, потужність, стан) освітлення;

д) опалення: його характер, розподіл температур;

е) вентиляція та її достатність;

є) обладнання для особистої гігієни, миття суден та клейо­нок, збирання та зберігання виділень хворих, санітар­ний стан обладнання.

ж) збирання, зберігання та транспортування брудної білизни;

з) умови праці: робочий час, спецодяг, шкідливості та їх профілактика.

й) умови зберігання чистої білизни, частота зміни білиз­ни хворим.

8. План-схема санітарних приміщень у складі всіх, що їх оточують.

9. Гігієнічна оцінка. Обґрунтування гігієнічного висновку та пропозицій.

5. Закріплення

Опитування учнів, їх відповіді на питання до почутого на уроці.

Основні принципи?

6. Підсумок уроку. Домашнє завдання.