Конспект уроку з літературного читання в 3 класі за підручником «Літературне читання», авт.В.О.Науменко Тема Загадка. Таємниці, які хочеться відгадати зі скриньки загадок

Урок 10. Тема. Загадка. Таємниці, які хочеться відгадати зі скриньки загадок.

Мета.  Сформувати у дітей знання, які твори належать до малих жанрів усної народної творчості. Подати дітям загадки як перлини народної мудрості, мовної краси. Формувати в них уявлення про жанрові особливості загадки, загадковий тон їх читання; ознайомити з поняттям: ознаки загаданого предмета перенесені на інший предмет, про який ідеться в тексті загадки; навчати визначати в тексті загадки слова, якими передано ознаки загаданого предмета, під час читання виділяти їх силою голосу; відгадувати загадки, слідкувати за ходом міркування персонажів художнього твору під час відгадування загадки; виразно їх читати, складати за аналогією. Навчати працювати в групі.

Матеріал до уроку. Скринька загадок, с.13-14, І.Сенченко, За лісом… с.14-15 підручника; схема с.5 «Перлинки

Тип уроку. Урок вивчення загадок

                                       Хід уроку

І    етап «До читання»

1. Оголошення теми.  На урок прийшла загадка ( учениця в образі загадки). Принесла завдання, загадки. Щоб гарно їх читати і відгадувати, підготуємося до правильного, швидкого, усвідомленого читання.

2.Робота з таблицями №3,№4. Завдання в зошиті 1-3 на с. 9-10.

3. Гра «Так» чи «Ні».

Діти промовляють «так», якщо згодні із твердженням, «ні» - якщо не згодні.

Картопля росте на городі.

Стебло гарбуза в’ється, лізе на тин.

Цибуля росте в землі.

Капустяні листочки туляться один до одного.

У часнику є борода.

Головка часнику розділяється на зубки.

Про які городні рослини згадували у грі? Як їх можна на­звати одним словом? (Овочі.)

4.Гра-монолог «Екскурсія на город» (Заздалегідь підготовлена інформація про рослини. Рослини розповідають про себе).

Буряк :«Сам я червоний, соковитий. І для борщу, салату потрібний, на вітаміни багатий.

Гарбуз: «Стебло моє сильне, в’юнке». (Показ фотографії).

Соняшник: «Кожне моє зернятко має свою хатинку. А скільки їх - того й сам не знаю».

5. Робота із схемою (с.5,»Перлинки»).Формування уявлення про малі жанри. Для цього достатньо привернути увагу дітей, які твори об’єднані словами  «малі жанри».

ІІ   етап «Під час читання»

1.Робота з «підручником». Читання назви скриньки. Міркування над значенням слова загадка (загадати - гадати - відгадати).

Коли промовляємо це слово, відчуваємо таємницю, яку треба розгадати. Отже, загадки створювалися для того, щоб їх відгадувати.

Спробуємо з’ясувати для себе, як створюється загадка, як нам вдається її відгадати.

2. Читання інформації від  жар-птиці (Зміст діти зрозуміють, працюючи із загадками. Акцентувати увагу на необхідність бути уважним, щоб відгадати загадку).

3.Читання учнями першої загадки.

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.

Учитель керує процесом відгадування, акцентуючи увагу на особливостях загадки.

- Наша відгадка не має рук і ніг, отже, це не людина, не тва­рина.

- Що робить предмет-відгадка? (Пнеться на батіг.)

- Яким ми уявляємо загаданий предмет? Це щось, що рухається (сказано - пнеть­ся), - це рослина, в якої витке стебло,  яке називають батогом. Виберіть серед намальованих (мал..с.14). (Правильна відповідь: квасоля, огірок, а ще гарбуз, диня).

Визначення слів у тексті загадки, які допомогли знайти відгадку: без рук, без ніг, пнеться. Під час читання їх треба виділити силою голосу. Тон під час читання загадки таємничий, а темп помірний.

Виразне читання загадки.

4.Кожна загадка аналізується, а потім відгадується. Якщо учні знають відгадку, то доводять правильність своєї думки.

    Під час читання загадок про моркву, капусту, помідор, цибулю, часник і огірок формується уявлення в учнів про перенесення ознак одного предмета на інший.

     Кожну відгадку діти шукають на малюнку.  Визначають, з яких «відгадок» можна приготувати смачний борщ, загадують загадку про кріп, петрушку, які додають у борщ. Спочатку рос­лину, про яку учні виявили бажання скласти загадку, опису­ють, з’ясовують, на що вона схожа. Наприклад, кріп схожий на сосонку, але не колючий і запашний.

5.Читання тексту про петрушку(с.6 «Перлинки»)

 Після відгадування кожної загадки потрібно уточнити, чи зрозуміли діти, що таке загадка; чи згадується в загадці предмет, явище, які є відгадкою; про що в загадці розповідається.

6. Читання дітьми оповідання Івана Сенченка «За лісом, ...».Відповіді на запитання після тексту.

ІІІ  етап «Після читання»

1. Виконати завдання в зошиті (4,5 на с.10-11). Щоб діти склали із двох загадок про сонце одну, треба сонечко назвати клубочком з його ознаками, а небо голубою хустиною: Вдень червоний клубочок по голубій хустині качається, а ввечері на землю сідає.

Домашнє завдання

Навчитися виразно читати оповідання «За лісом, за пралісом», вивчити загадки с.6 «Перлинки».

Методика читання прислів’їв, приказок Особливості жанру

     У дуже давні часи в прислів’ях наші предки передавали на­ступним поколінням правила моралі, досвід минулого життя та набуті спостереження за природою. У прислів’ях, як у дзер­калі, відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, погляди на природу, на значення всіх явищ життя. Прислів’я та приказки живуть разом з народом, його турботами й болями, радіють його успіхам, захищають і стверджують добро, засуджують зло.

Прислів’я - це короткий образний вислів, переважно ритміч­ний, з повчальним змістом. У прислів’ях висловлені глибокі думки.

Прислів’я передають ці думки дітям, допомагають їм самим учитися образно висловлюватися, вчать любити влучне, дотеп­не слово. Над кожним з них треба добре подумати: кожне з них - своєрідна задача.

Необхідно показати дітям прислів’я як художній твір, бага­тий на художні засоби зображення: ритмізована мова, звукопис (алітерація, асонанс), епітети, порівняння, метафори. Спостере­ження за побудовою, розкриття узагальнено-метафоричного образу - спосіб аналізу прислів’я як особливої художньої форми.

Прислів’я підсилюють виховне спрямування твору, відчут­тя особливостей його персонажів.

Цікавою є вправа - «діалог» персонажів, складений з українських народних прислів’їв, дібраних тема­тично. Можливий приклад такої бесіди (українська народна казка «Лисичка-сестричка»).

1. Веселий гість - дому радість.

2. Гарні гості, та не в пору.

Дорогі гості, а нічим приймати.

Від гостей не відкрутишся.

1. Міняв тихо - виміняв лихо.

Міна буває надвоє: або виміняв або проміняв.

Мир та лад - великий клад.

Згода будує, а незгода руйнує.

Де незгода, там часто шкода.

Хто згоди хоче, той згоду має.

Де згода панує, там і горе танцює.

Я до згоди, як риба до води.