Конспект уроку з літературного читання в 3 класі за підручником «Літературне читання», авт.В.О.Науменко Тема Щоб їх зрозуміти, треба добре подумати. Влучні, мудрі вислови зі скриньки прислів’їв і приказок.

Урок 11. Тема. Щоб їх зрозуміти, треба добре подумати. Влучні, мудрі  вислови зі скриньки прислів’їв і приказок.

Мета. Формувати в учнів уявлення про прислів’я, приказки як перлини усної народної творчості, в яких відображена на­родна мудрість, як джерело увиразнення нашого мовлення. Навчати розкривати їх зміст, сприймати узагальнено-метафоричний образ. Формувати вміння вибирати інтонацію промов­ляння прислів’їв, приказок залежно від ситуації, ввести понят­тя тон читання. Викликати в учнів бажання запам’ятовувати прислів’я, приказки, використовувати їх у своєму мовленні.

Матеріал до уроку. Скринька прислів’їв і приказок; А.Григорук, Влітку день годує рік; прислів’я- підручник; приказки, с.7-8  «Перлинки».

Тип уроку. Урок вивчення прислів’їв, приказок

                                 Хід уроку

Перевірка домашнього завдання.

1.Загадати загадки. Клас ділиться на дві групи: одна група загадує, друга відгадує. Потім міняються ролями.

2. Робота в групах. Скласти усну розповідь, вплітаючи у сюжет загадки (за поданим початком на с.6 «Перлинки»

3.Виразне читання оповідання  І.Сенченка «За лісом…»

І етап «До читання»

1. Вправи з таблицями №3,4.

2. Оголошення теми. Читання віршованих рядків Д.Білоуса про  мислення народу, пошук у вірші прислів’я, розкриття його змісту.

   ІІ    етап “Під час читання”.

1.Читання  інформації від жар-птиці : що таке прислів’я, приказка. Розвиваємо думку далі: З чим порівнюється слово? А чим відрізняється слово від горобця? (Впіймати можна будь-яку пташку, тому можна було б назвати у прислів’ї не обов’язково горобця. Але ця пташка весь час поруч з людиною, найбільш відома, може залетіти у приміщення.)

-           Яким може бути слово? (Добрим, злим; можна щось пообіцяти, сказавши “так”; можна відмовити; словом можна образити, розгнівити, принизити; окрилити.)

“Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі. Зле, невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину” (В. Сухомлинський).

-           З якими словами треба бути обережним? Що треба робити спочатку: подумати чи сказати? Чи не було таких випадків у вашому житті, що ви сказали, а потім передумали? Чи можна вмить забути сказане?

-           У якому випадку доречним буде прислів’я “Слово не горобець, вилетить – не впіймаєш”?

     У такій послідовності учні міркують над змістом кожного прислів’я, приказки.

  2.Перше прислів’я. Посієш вчасно-вродить рясно. Народна мудрість застерігає від зволікань у вирішенні справ, все треба робити вчасно. Як буває у житті. Прийшла весна, сіємо у садимо у теплу вологу землю.Є надія на гарний врожай. Але ж сіються і знання, і починаються справи. Не прочитав  книжку у другому класі, спеціально написану для тебе, звідки чекати врожаю?

3.Друге прислів’я застерігає від поспішності, необдуманих кроків тощо. Поспішиш – людей насмішиш.

Інтонування прислів’їв і приказок. Уведення поняття тон (таблицю використовувати  на наступних уроках):

Тон – веселий;   

      сумний;

      бадьорий;

      спокійний……

                                       

1.         Читання висновку на жовтій плашці.

- Голосом можемо передати настрій: радість, сум, захоплення, невдоволення, розчарування. Можемо не бачити людину, тільки чути, і за голосом визначати її стан. Кажуть, у голосі звучить радість, бринить сум, або під час розмови відзначають: “Мені подобається твій радісний тон”. У голосі можуть звучати застереження, насмішка, докір.

Вчитель задає ситуації (родина рада, що ти все робиш обдумано; бабуся радить вдумливо вибирати друзів; ти з захопленням розповідаєш про нового друга, але дідусь хоче, щоб ти і старих друзів не забував).

5.Після розкриття змісту прислів’їв, приказок учні працюють у парах, групах, складають діалог, в якому використовують прислів’я і приказки, оповідання.

6. Словникова робота. Підготовка до правильного читання вірша (робота в зошиті;  5,6 завдання, с.13).

7.Читання вчителем вірша А.Григорука «Влітку день годує рік» Обмін враженнями.

7.Читання вірша учнями мовчки. Учні знаходять прислів’я, розкривають його зміст, придумують свої ситуації про значення своєчасного виконання важливих справ; розглядають малюнки  (як курятка дивляться на серп і ціпи, озвучують їх: годі вам ледарювати - час у полі жито жати; годі байдики вам бити-треба просо молотити.

8. Виразне читання вірша ( передача голосом прохання, повчання, кукурікання півника).

 9. Відповіді на запитання після тексту.

 (Під час роботи дітей з текстом привернути їхню увагу до багатства української мови: скільки можна сказати влучних висловів щодо одного випадку).

10.Пригадування пісні «Два півники», порівняння змісту (півники горох молотили, а тут просо; працювали дорослі і малі, а тут до праці припрошують малих курточок. Вчитель на дошці під час читання малює круги Ейлера, записує  у перетині спільне.

ІІІ етап “Після читання”.

1.Самостійно виконати завдання в зошиті(с.11-12). За роботу виставити бали.

2.Пригадати прислів’я, приказки, які запам’яталися  на уроці.

·          Вибрати прислів’я.Скласти оповідання, основну думку якого можна виразити прислів’ям.

Домашнє завдання.

Записати прислів’я, які використовують у мовленні члени сім’ї.

Скласти прислів’я і коротку розповідь ( с.7-8»Перлинки)».