неділя, 3 липня 2016 р.

Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: голосовий апарат. Дихальні рухи.

Біологія 9 клас                                                          Дата: 19.11.13.
Тема: голосовий апарат. Дихальні рухи.
Мета: ознайомити учнів із будовою голосового апарату та механізмом утворення голосу; дати поняття “голосові зв’язки”, “голосова щілина”, “дихальні рухи”, “вдих”, “видих”, “ЖЄЛ”, розкрити залежність висоти голосу від довжини голосових зв’язок;  розвивати уміння порівнювати будову та функції органів дихання, уміння виділяти головне; виховувати бережливе ставлення до свого голосу та голосового апарату.
Типуроку: комбінований.

 Обладнання: зошит, підручник, таблиці до теми.
                                                                  Девіз уроку:
«Людина, що не знає нічого може навчитися;
справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися.»
Д. Дідро
Хід уроку
І. Організаційний момент
         Розпочнемо урок з компліментів (учні роблять компліменти один одному)
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
            Природа наділяє всіх людей вогником бажань до удосконалення. Тож давайте поставимо справу так, щоб час, проведений сьогодні разом сприяв нашому удосконаленню. А все ,що підлягає вивченню, вивчалось легко, швидко і ґрунтовно.
1.     Виконання експрес-тесту по органах дихання людини.
2.     Бесіда:
-         Яку будову має « бронхіальне дерево»?
-         Які функції виконує в організмі людини гортань?
-         Як будова легені пов’язана з їхніми іункціями?
-         Як будова носової порожнини пов’язана з її функціями?
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
         Прослухати виконання декількох пісень і поставити запитання, на яке учні повинні дати відповідь у кінці уроку:
- чому люди мають різну висоту голосу?
- який орган дихальної системи крім гортані бере участь у створенні голосу?
- як на вашу думку, голос утворюється при вдиху чи видиху?
         Звуки мови здійснюються під час видиху, коли повітря проходить крізь голосову щілину, яка при цьому звужується, а натягнуті зв’язки починають коливатися. Видих і вдих – це два протилежні процеси, які ми називаємо дихальними рухами. І на сьогоднішньому уроці ми вияснимо, як вони забезпечують вентиляцію легень.


ІV. Вивчення нового матеріалу. 
Розповідь вчителя
1.     Голосовий апарат
 
               

         Голос – це звуки, які видає людина під час розмови, співу, крику, сміху, плачу… Утворення голосу відбувається шляхом видихання повітря з легенів через рот і ніс, при цьому голосові складки вібрують і створюють звукові хвилі в повітрі, що крізь них проходить.
 
         До голосового апарату людини належать й носова порожнини із придатковими порожнинами, глотка, гортань із голосовими зв’язками, трахея, бронхи, легені, грудна клітка з дихальними м’язами та діафрагмою, м’язи черевної порожнини. Центральна нервова система об’єднує їхні функції в єдиний, цілісний процес утворення звуку.
         Інує безпосередній взаємозв'язок між голосом і слухом. Голос не може розвиватися без участі слуху, слух не може розвиватися без участі голосових органів. У глухих людей голос найчастіше не функціонує або функціонує не в повному обсязі, тому що немає слухового сприйняття і, відповідно, немає стимуляції мовленнєво-рухових центрів.
         Основна роль у створенні звуку належить гортані. Тут повітря, що ви­штовхується легенями, зустрічає на своєму шляху зімкнуті голосові зв'язки й приводить їх у коливальний рух. Коливаючись, голосові зв'язки утворю­ють звукову хвилю. Але для того, щоб людина вимовила звук або слово, мають бути задіяні губи, язик, м'яке піднебіння.
         У створенні звуків важливу роль відіграє також носова порожнина. Разом із придатковими пазухами вона бере участь в утворенні голосу. Тут звук підсилюється і набуває своєрідної звучності, тембру.
         У підлітковому віці відбувається перебудова голосового апарату. У ді­вчаток ця зміна відбувається плавно й часом проходить зовсім непомітно. Це пов'язано з поступовим і рівномірним ростом гортані, що не змінює своєї природної форми. У хлопчиків унаслідок значної зміни гортані до­вжина голосових зв'язок збільшується до 2—2,5 см, тимчасом як у жінок до 1,5 см.
         Процес перебудови гортані в хлопчиків, як і в дівчаток, триває 1,5— 2 роки. Але «ламання» голосу хлопчиків, його охриплість, нестійкість утворення голосу можуть різко проявитися впродовж кількох тижнів. Це пояснюється тим, що організм ще не звик користуватися новою будовою гортані.
 2. Дихальні рухи
Розповідь вчителя
         Зовнішнє дихання здійснюється завдяки змінам об'єму грудної клітки й супровідним змінам об'єму легенів.
         Відомі два механізми, які змінюють об'єм грудної клітки,це під­няття й опускання ребер та рух купола діафрагми. Обидва механізми здій­снюються дихальними м'язами. Рух діафрагми під час дихання забезпечує близько 70—80 % вентиляції легенів.
         Вдих і видих ритмічно змінюють один одного, забезпечуючи про­ходження повітря через легені, їхню вентиляцію. Змім вдиху й видиху регулюється дихальним центром, що розташований у довгастому мозку.
         У дихальному центрі ритмічно виникають імпульси, які по нервах пере­їдаються міжреберним м'язам та діафрагмі, зумовлюючи їхнє скорочення, ребра піднімаються, діафрагма за рахунок скорочення її м'язів стає майже плоскою. Об'єм грудної порожнини збільшується. Легені розширюються, у них надходить повітря. Відбувається вдих.
         Потім міжреберні м'язи та м'язи діафрагми розслаблюються, об'єм грудної порожнини зменшується, легені стискаються, й повітря виходить із легенів. Відбувається видих.
         У стані відносного спокою доросла людина робить приблизно 16 ди­хальних рухів за хвилину. У приміщенні, яке погано провітрюється, часто­та дихальних рухів зростає у 2, а то й більше разів. Це відбувається тому, що нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, якцй міститься в крові. Щойно його кількість у крові збільшується, у дихаль­ному центрі посилюється збудження, і нервові імпульси передаються по нервах до дихальних м'язів. Внаслідок цього частота й глибина дихальних рухів збільшується.
         Таким чином, дихальні рухи регулюються не тільки нервовим, але й гуморальним шляхом.
3.     Життєва ємність легенів.
Розповідь учителя
         При спокійному вдиху в легені дорослої людини надходить близько 500 см3 повітря. Така ж кількість діовітря видаляється з органів дихан­ня під час спокійного видиху. Найбільша кількість повітря, яку людина -може видихнути після найглибшого вдиху, становить близько 3500 см3. Цей об'єм називають життєвою ємністю легенів.
         У різних людей життєва ємність легенів неоднакова. Її визначають під час медичних оглядів за допомогою спеціального приладу спірометра. У тренованих людей життєва ємність легенів більша, ніж у нетренованих.
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.
1. Питання для повторення та обговорення
-         Як утворюється голос?
-         Як будова голосового апарату пов'язана з його функціями?
-         Який зв'язок існує між голосом і слухом?
-         Від чого залежить частота основного тону голосу?
-         У чому полягають особливості голосу в підлітковому віці?
-         Що відбувається при вдиху й видиху?
2.     Біологічний диктант «Голосовий диктант. Дихальні рухи»
VІ.Самостійна робота учнів
Робота із зошитом
         Учні виконують у робочому зошиті завдання 7 на с. 94.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Опрацювати §30. Письмово пояснити вислів Гіпократа: «Дихання – це пасовище життя».
VІІІ. Підведення підсумків уроку.
1.     Оцінювання роботи учнів на уроці.
2.     Вправа «Подаруй радість»
                            Всі вдихайте….
                            Видихайте…
                            Все в порядку, спочивайте,
                            Дружно руки піднімайте…
                            Все чудово – опускайте…
                            Нахиліться, розігніться,
                            Станьте прямо, усміхніться.
                            Все прекрасно, бо сьогодні
                            Всі веселі та здорові.

Урок завершено. До побачення!

Немає коментарів: