Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: газообмін у легенях і тканинах.

Біологія 9 клас                                                                         Дата____________

Тема: газообмін у легенях і тканинах. 

Мета: показати значення газообміну в легенях і тканинах, роль дифузії в цих процесах, на прикладі дифузії газів показати взаємодію біологічних і фізичних явищ в організмі; зробити висновок про необхідність громадянської боротьби за чисте повітря та додержання правил особистої гігієни дихання; розвивати вміння порівнювати, виділяти головне; виховувати бажання допомогти тим, хто потребує допомоги.

Обладнання: зошит, підручник, таблиці до теми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Головоломка «Органи дихання»

У кільцях фігур впишіть назви органів дихальної системи і цифрами позначте шлях повітря в них.

Відповідь: 1. Рот + ніс

2. Трахея.

3. Бронхи.

4. Легені.

5. Носоглотка.

6. Гортань.

1→5→6→2→3→4

ІII.Актуалізація опорних знань.  Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда за запитаннями

-          Як утворюється голос?

-          Що відбувається при вдиху й видиху?

-          У чому полягають особливості голосу в підлітковому віці?

-          Від чого залежить частота основного тону голосу?

            Навесні 1862 р. у Франції троє людей піднялися на повітряній кулі

«Зеніт» на висоту 11 км. На землю повернувся один живий, решта за­гинули. Ніхто не міг пояснити причину трагедії, оскільки кисню на цій висоті було достатньо. Згодом причину встановив російський учений І.М. Сєченов.

            Ви зможете пояснити причину цієї трагедії, вивчивши матеріал уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя

1.      Газообмін у легенях

            Газообмін у легенях забезпечують альвеоли. Загальна поверхня аль веол становить близько 50—80 м². За своїми структурними особливостям тканина легенів пристосована для здійснення газообміну, тому що кров легеневих капілярів відокремлена від альвеолярного простору Щонайтоншим шаром клітин. Кисень легко проникає через альвеолярний епітелій, плазму крові, мембрану еритроцита й внутрішнє середовище еритроцита. При цьому він проходить відстань близько 1 мкм. Цей процес називають дифузією.

            Молекули вуглекислого газу рухаються тими ж самими шляхами, але в протилежному напрямку — від еритроцита до альвеолярного простору.

            Еритроцит проходить через легеневі капіляри дуже швидко — за 0,3 секунди. Однак цього часу цілком достатньо для того, щоб кисень пе­рейшов у кров, а повітря в альвеолі наситилося вуглекислим газом.

            Концентрація газів у вдихуваному й видихуваному повітрі неоднакова. У вдихуваному повітрі міститься майже 21 % кисню, близько 79 % азоту, приблизно 0,03 % вуглекислого газу, невелика кількість водяних парів та інертних газів.

Склад видихуваного повітря інший. Кисню в ньому залишається близько 16 %, кількість вуглекислого газу зростає до 4 %. Збільшується й уміст водяних парів. Кількість азоту та інертних газів у видихуваному повітрі не змінюється.

            Різна концентрація кисню та вуглекислого газу у вдихуваному й видихуваному повітрі пояснюється обміном газів у легеневих міхурцях — альвеолах.

Робота з таблицею

            Таблиця. Концентрація кисню та вуглекислого газу у вдихуваному й видихуваному повітрі

Середовище	Кисень, %	Вуглекислий газ, %
Вдихуване повітря	20,93	0,03
Видихуване повітря	16,0	4,5
Альвеолярне повітря	14,0	5,5

            Концентрація вуглекислого газу у венозних капілярах легеневих мі- курців набагато вища, ніж у повітрі, що заповнює легеневі міхурці. Вугле­кислий газ із венозної крові надходить в альвеоли й під час видиху виво­диться з організму. Кисень із альвеол проникає в кров і вступає в хімічну реакцію з гемоглобіном. Кров із венозної — насиченої вуглекислим газом, перетворюється в артеріальну — багату на кисень. Вона повертається в сер­ці; і по великому колу кровообігу надходить у всі органи і тканини.

2. Газообмін у тканинах

Розповідь учителя

            Із капілярів великого кола кровообігу кисень надходить у тканини. Оскільки в артеріальній крові кисню більше, ніж у клітинах, він легко залишає русло крові й переходить у клітини. Вуглекислий газ із клітин надходить у кров, тому що його концентрація в крові нижча, ніж у клі­тинах.

            Таким чином, у тканинах органів відбувається перетворення артеріальної крові на венозну. Цей процес називають тканинним диханням.

            Венозна кров, що утворилася внаслідок тканинного дихання, по венах великого кола кровообігу надходить у праве передсердя, потім у правий шлуночок серця, а звідти в легені, де збагачується киснем.

            Зниження надходження кисню призводить до кисневого голодування й до вповільнення окисних процесів. Єдиною тканиною, у якій містяться запаси кисню, є м'язова тканина. Роль депо кисню у ній відіграє пігмент міоглобін, здатний оборотно зв'язувати кисень. Однак вміст міоглобіну в м'язах людини невеликий. Наприклад, у міокарді запасу міоглобіну вистачить тільки для того, щоб підтримувати окисні процеси впродовж З—4 секунд.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Робота з підручником

 Питання для повторення та обговорення

-          Як відбувається газообмін у легенях?

-          Яка концентрація газів у вдихуваному й видихуваному повітрі?

-          Де концентрація вуглекислого газу вища — у венозних капілярах аль­веол чи в повітрі, що заповнює альвеоли?

-          Як відбувається газообмін у тканинах?

-          Які тканини мають запас кисню?

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 31. Завд.  на ст. 96