Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: центальні ендокринні залози: гіпоталамус, гіпофіз та епіфіз

Біологія 9 клас                                                       Дата_________

Тема: центальні ендокринні залози: гіпоталамус, гіпофіз та епіфіз

 Мета: познайомити учнів із центральними ендокринними залозами; розвивати вміння виділяти головне в матеріалі, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до власного організму.

Обладнання: фотографії, малюнки, зошит, підручник

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговоримо разом

Обговоримо разом

            Є люди, зріст яких набагато більший від середнього зросту багатьох людей, справжні Гуллівери. Як ви вважаєте, чи є таке збільшення розмірів тіла нормальним і внаслідок яких процесів воно відбувається?

III. Вивчення нового матеріалу

 1. Гіпоталамус

Розповідь учителя

       Гіпоталамус є вищим нервовим центром регуляції ендокринних функ­цій. Ця ділянка проміжного мозку поєднує ендокринні механізми регуляції з нервовими.

            Нервові клітини гіпоталамуса, що синтезують і виділяють у кров гор­мони, називаються нейросекреторними клітинами. Для них характерна наявність гранул нейросекрету, які транспортуються по аксону. У деяких ділянках нейросекрет накопичується у великій кількості, розтягуючи ак­сон. Найбільші з таких ділянок добре видно при світловій мікроскопії, їх називають тільцями Херрінга. У них зосереджена більша частина нейро­секрету.

            У гіпоталамусі умовно виділяють передній, середній і задній відділи. У передньому гіпоталамусі нейросекреторні клітини продукують білкові нейрогормони — вазопресин, або антидіуретичний гормон, і окситоцин.

            Вазопресин викликає посилення тонусу гладком'язових клітин артері­ол, що призводить до підвищення артеріального тиску. Друга назва вазопре­сину — антидіуретичний гормон (АДГ) — пов'язана з тим, що, впливаючи на нирки, він забезпечує зворотне всмоктування рідини, відфільтрованої в первинну сечу із крові.

Окситоцин викликає скорочення м'язової оболонки матки під час по­логів, а також скорочення міоепітеліальних клітин молочної залози.

            У середньому гіпоталамусі виробляються аденогіпофізотропні нейро­гормони — ліберини й статини. За допомогою цих гормонів гіпоталамус контролює гормонотвіриу діяльність аденогіпофіза. Ліберини стимулюють виділення й продукцію гормонів передньою та середньою часткою гіпофіза. Статини пригнічують функції аденогіпофіза.         _у

Нейросекреторна діяльність гіпоталамуса зазнає впливу вищих від­ділів головного мозку. На нейросекреторні функції гіпоталамуса істотно впливають також деякі гормони.

 2. Гіпофіз

Розповідь учителя

       Гіпофіз є центральним органом ендокринної системи. Він регулює активність низки залоз внутрішньої секреції 1і служить місцем виділення гормонів, утворених у гіпоталамусі,— вазопресину й окситоцину.

            Гіпофіз належить до центральних органів ендокринної системи й до проміжного мозку. Разом з нейросекреторними ядрами гіпоталамуса гіпо­фіз утворює гіпоталамо-гіпофізарну систему, що контролює діяльність пе­риферичних ендокринних залоз. Незважаючи на величезний вплив, який має гіпофіз на організм людини, розмір його завбільшки з горошину й ва­жить приблизно 0,5 г.

            Гіпофіз складається з трьох частин — передньої частки (аденогіпофі- за), середньої частки й задньої частки (нейрогіпофіза). Ці частки фактично є окремими залозами, і кожна секретує свої власні гормони.

            Передня частка гіпофіза виробляє білкові гормони, шість із яких ви­ділені в хімічно чистому вигляді. До них належать гормон росту (сомато- тропін), лактогенний гормон (пролактин), тиреотропний гормон (тиреотро- пін), адренокортикотропний гормон (АКТГ, кортикотропін), гонадотропні гормони (гонадотропіни).

            Гормон росту (сомагпотропін) На ріст організму впливає багато гормонів, але найважливішу роль у цьому складному процесі відіграє, мабуть, саме гіпофізарний гормон рос­ту. Після видалення гіпофіза ріст організму майже припиняється. Введення цього гормона молодим тваринам прискорює ріст, а в дорослих може при­зводити до його поновлення.

            При патологічних процесах, що призводять до зниження функції гіпо­фіза, в окремих випадках виникає гіпофізарна карликовість. Такі карлики мають невеликі розміри тіла, але в усьому іншому залишаються нормаль­ними людьми.

Інші порушення функції гіпофіза можуть супроводжуватися над­лишковим виділенням гормона росту, що призводить до гігантизму. Гі­гантизм — це збільшення зросту внаслідок підвищеної продукції гормона росту. Зазвичай це відбувається при розвитку пухлини гіпофіза, що при відсутності лікування призводить до смерті хворого у віці 20—30 років. Якщо гіперфункція гіпофіза виникла в дитячому віці, то розміри тіла збіль­шуються пропорційно. Зріст людей, які страждають гігантизмом, може пе­ревищувати 2,5 м.

            Якщо велика кількість гормона росту виробляється до завершення дозрівання організму, то зріст збільшується пропорційно, але якщо це відбувається вже після досягнення зрілості, виникає стан, що має назву акромегалія. При акромегалії спостерігається непропорційний ріст окре­мих частин тіла. Це відбувається тому, що в дорослих людей деякі кістки втрачають здатність до подальшого подовження.

            Лактогенний гормон (пролактин) Цей гормон стимулює лактацію — утворення молока в молочних за­лозах. Пролактин наявний у гіпофізі й чоловіків, і жінок, але про його функції в чоловічому організмі відомо небагато.

            Тиреотропний гормон (тиреотропін) Цей гормон стимулює ріст щитовидної залози та її секреторну ак­тивність. Після видалення гіпофіза функція щитовидної залози повністю припиняється, а її розміри зменшуються. Введення тиреотропіну може ви­кликати надмірну активність щитовидної залози. Таким чином, порушен­ня її функції можуть бути наслідком не тільки захворювань самої залози, але й патологічних процесів у гіпофізі, й, відповідно, вимагають різного лікування.

            Адренокортикотропний гормон гіпофіза (АКТГ, кортикотропін) Цей гормон стимулює кору наднирковиків. Функція кори наднирко­виків за відсутності АКТГ припиняється не повністю. Коли стимуляція з боку гіпофіза відсутня, кора наднирковиків зберігає здатність секрету- вати необхідний для життя гормон альдостерон, що регулює вміст натрію й калію в організмі. Однак без АКТГ наднирковики виробляють недостат­ню кількість іншого життєво важливого гормона — кортизону і втрачають здатність підсилювати в разі потреби його секрецію.

            Надлишкова кількість АКТГ, яка може вироблятися при пухлинах гіпофіза, призводить до розвитку небезпечного захворювання — так званого синдрому Кушинга. Його характерними ознаками є: збільшення маси тіла, місяцеподібне обличчя, збільшення жирових відкладень у верхній частині тулуба, підвищення кров'яного тиску, м'язова слабкість.

            Гонадотропні гормони (гонадотропіни) Передня частка гіпофіза секретує два гонадотропні гормони. Один із них, фолікулостимулюючий гормон, стимулює розвиток яйцеклітин у яєч­никах та сперматозоїдів у сім'яниках. Другий називається лютеїнізуючим гормоном. У жіночому організмі він стимулює вироблення в яєчниках жі­ночих статевих гормонів і вихід зрілої яйцеклітини з яєчника, а в чолові­чому — секрецію гормона тестостерону. Введення цих гормонів або їхня надлишкова продукція внаслідок захворювання викликають передчасний статевий розвиток незрілого організму.

Задня частка гіпофіза містить два гормони, причому вони обидва ви­робляються в гіпоталамусі, а звідти надходять у гіпофіз. Окситоцин ви­кликає також скорочення м'язових стінок жовчного міхура, кишечника, сечоводів і сечового міхура. Другий гормон — вазопресин — при введенні в організм викликає численні ефекти, зокрема підвищення кров'яного тис­ку й зменшення діурезу. У нормальних умовах він регулює кількість води, що виділяється через нирки.

3. Епіфіз

Робота з підручником на ст. 143. Розповідь учителя

            Епіфіз — верхній придаток головного мозку, або шишкоподібне тіло, бере участь у регуляції циклічних процесів в організмі. Він виділяє гормон мелатонін — гормон фотоперіодичності. Мелатонін виділяється переважно вночі, оскільки вдень його виділення пригнічують імпульси, які надходять із сітківки ока.

            При порушенні функції епіфіза в дитячому віці може відбуватися пе­редчасне статеве дозрівання. Спостерігається й затримка розвитку статевої функції, обумовлена гормонами епіфіза.

            Епіфіз впливає на статевий розвиток і сексуальну поведінку. У дітей епіфіз має більші розміри, аніж у дорослих.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Питання для повторення та обговорення

-          Яка ділянка проміжного мозку поєднує ендокринні механізми регу­ляції з нервовими?

-          Які клітини називають нейросекреторними клітинами?

-          Де синтезуються білкові нейрогормони — вазопресин, або антидіуре- тичний гормон, і окситодин?

-          Які гормони виробляються в середньому гіпоталамусі?

-          Що називають гіпоталамо-гіпофізарною системою?

      - До чого призводять порушення функції гіпофіза?

V. Самостійна робота учнів

Робота із зошитом

Учні виконують у робочому зошиті завдання № 4 на с. 141.

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 447, 48. Дати відповіді на запитання до параграфів