Конспект уроку з біології у 9 класі Тема: принцип роботи ендокринної системи.

Біологія 9 клас                                                       Дата_________

Тема: принцип роботи ендокринної системи.

Мета: познайомити учнів із принципом роботи ендокринної системи; розвивати вміння виділяти головне в матеріалі, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до власного організму.

Обладнання : фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати принцип роботи ендокринної системи, зошит, підручник

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговоримо разом

            У процесі свого життя людина змінюється, вона росте й розвивається. Як ви вважаєте, яким чином забезпечується узгоджена робота всіх органів і систем, що призводить до потрібних змін?

III. Вивчення нового матеріалу 

1. Гуморальна регуляція

Розповідь учителя з елементами бесіди

Питання до учнів: Що ви вже знаєте про гуморальну регуляцію?

            Гуморальна регуляція — це найбільін давня форма регуляції функцій І організму.             Хімічні сполуки, що утворюються в організмі в процесі життєді- | яльноей (гормони), надходять у кров і тканинну рідину й потрапляють до всіх органів і тканин, регулюючи тим самим процеси життєдіяльності.

            У ході еволюції у тварин виникли органи, що спеціалізуються на ви­діленні гормонів. Це залози внутрішньої секреції, які називають також ендокринними залозами.

Гормони впливають не на всі клітини організму, а на конкретні клі­тини й органи, які називають мішенями. Це обумовлено наявністю на клітинах-мішенях специфічних рецепторів, що розпізнають і зв'язують певний гормон. Завдяки таким рецепторам гормон одержує можливість впливати на компоненти певної клітини.

            Хімічна природа гормонів різна. Переважна більшість гормонів на лежить до білків і похідних амінокислот, частина — до стероїдів, тобто похідних холестерину.

            Ендокринна регуляція, опосередкована гормонами, що циркулюють у крові, тісно пов'язана з нервовою регуляцією функцій. Тому вчені часто використовують термін «нейрогуморальна регуляція», підкреслюючи тіс­ний взаємозв'язок нервової та ендокринної систем.

            Спільною ознакою для нервових та ендокринних клітин є вироблен­ня гуморальних регулювальних чинників. У нервовій системі розташовані секреторні нейрони, що поєднують властивості нервових і ендокринних клітин. Вони мають здатність утворювати нейрогормони — фізіологічно активні речовини. Подібно до медіаторів, нейрогормони секретуються не­рвовими закінченнями, але виділяються в кров або тканинну рідину, що властиво гормонам. До нейрогормонів належать, наприклад, вазопресин та окситоцин. У головному мозку джерелом нейрогормонів є нейросекреторні клітини гіпоталамуса. Нейрогормони регулюють діяльність клітин деяких ендокринних залоз, а також впливають на клітини інших органів.

2. Ендокринна система

Розповідь учителя

            Ендокринна система складається із залоз, розташованих у різних частинах організму. Ці залози не мають вивідних проток, і їхні гормони надходять безпосередньо в кров, а потім розносяться по всьому тілу, здій­снюючи гуморальну регуляцію всіх функцій. Вони збуджують або пригні­чують діяльність організму, впливають на його ріст і розвиток, змінюють інтенсивність обміну речовин. У зв'язку з відсутністю вивідних проток ці залози називаються залозами внутрішньої секреції, або ендокринними, на відміну від травних, потових, сальних залоз зовнішньої секреції, що мають вивідні протоки й називаються екзокринними.

            До центральних регуляторних утворень ендокринної системи належать гіпоталамус, що має нейросекреторні ядра, гіпофіз (аденогіпофіз і нейрогі- пофіз) та епіфіз. До периферичних ендокринних залоз належать щитовидна залоза, паращитовидні залози, наднирковики (коркова й мозкова речови­на). Є органи, що поєднують ендокринні функції з іншими спеціальними функціями. Це тимус (вилочкова залоза), статеві залози (сім'яники та яєч­ники), плацента й підшлункова залоза. В організмі є й одиночні клітини, що продукують гормони. Ці клітини утворюють так звану дифузійну ендо­кринну систему.

Маса усіх разом органів ендокринної системи становить не більше 100 г, а кількість гормонів, Що їх виробляють деякі залози, обчислюється мільярдними частками грама. Однак їхній вплив на організм величезний.

            Усі органи ендокринної системи взаємозалежні й взаємопов'язані. Гормони, що їх виробляють одні залози, впливають на діяльність інших залоз, що забезпечує єдину систему координації між ними, яка здійснюєть­ся за принципом зворотного зв'язку. Чільна роль у цій системі належить гіпофізу, гормони якого стимулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції. Між залозами внутрішньої секреції, як правило, немає прямих анатомічних зв'язків, але існує тісна взаємозалежність їхніх функцій. Їхню роботу можна порівняти із грою гарного оркестру — кожна залоза впевне­но й тонко веде свою партію, а в ролі диригента виступає головна залоза внутрішньої секреції — гіпофіз, що підпорядковується відділу центральної нервової системи — гіпоталамусу.

ІV.Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Робота з підручником

Питання для повторення та обговорення

1. У чому полягають особливості гуморальної регуляції функцій?
2. Які функції виконують гормони? У чому полягають особливості нейрогормонів?
3. Яку будову має ендокринна система?
4. Які органи належать до центральних регуляторних утворень ендо­кринної системи         

Самостійна робота учнів

Робота із зошитом

Учні виконують у робочому зошиті завдання № 1 на с. 138

V. Підбиття підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 46, дати відповіді на запитання до параграфу.