Паніка. Умови та причини виникнення паніки.
Особливості поведінки людей, що охоплені панікою.
Паніка — це раптовий, заразливий страх, що
опановує натовпом в хвилини дійсної або уявної небезпеки. У людей може
розвиватися також страх самотності в громадських місцях, особливо в ситуаціях,
коли з них важко швидко вибратися (агорафобия).
Основні ознаки панічних нападів
– сильний страх і відчуття смерті, що насувається. Людина в такому стані не
може сказати, чого саме вона боїться, їй складно сконцентрувати увагу і взяти
себе в руки. Часто виникає прискорене серцебиття, пульсація в животі, задишка і
пітливість. Людина прагне піти звідти, де її застав напад, і, поглинена думками
про свій стан, кидається шукати допомоги. Після нападів звичайно виникає
пригнічений стан, може здатися, що тіло стало чужим або якось змінилося. Між
нападами людина постійно знаходиться в стані тривожного очікування наступного
нападу.
Паніка належить до таких явищ, які важко вивчити, тому складно
охарактеризувати природу цього явища. Це пов'язано з тим, що її не можна
безпосередньо фіксувати, оскільки: по-перше, на війні дії ворога ніколи
завчасно невідомі і, як наслідок, невідомий час виникнення паніки; по-друге, у
ситуації паніки складно залишатися спостерігачем.
Під час паніки починають одночасно діяти кілька соціально-психологічних механізмів впливу на поведінку людини. Спрацьовують механізми комунікативного, перцептивного та інтерактивного впливів. Ситуація паніки завжди супроводжується зараженням і навіюванням. Вона може виникати як у малих військових підрозділах, так і у великих військових з'єднаннях і об'єднаннях.
Під час паніки починають одночасно діяти кілька соціально-психологічних механізмів впливу на поведінку людини. Спрацьовують механізми комунікативного, перцептивного та інтерактивного впливів. Ситуація паніки завжди супроводжується зараженням і навіюванням. Вона може виникати як у малих військових підрозділах, так і у великих військових з'єднаннях і об'єднаннях.
Люди, які були охоплені
панікою, виявляли такі особливості поведінки:
— неадекватну оцінку ситуації (перебільшення небезпеки), прагнення врятуватися втечею;
— посилену метушливість, хаотизм поведінки або, навпаки, її загальмованість;
— погіршення дисципліни, працездатності;
— пошук заспокійливих засобів (наприклад, алкоголю);
— прагнення одержати інформацію.
— неадекватну оцінку ситуації (перебільшення небезпеки), прагнення врятуватися втечею;
— посилену метушливість, хаотизм поведінки або, навпаки, її загальмованість;
— погіршення дисципліни, працездатності;
— пошук заспокійливих засобів (наприклад, алкоголю);
— прагнення одержати інформацію.
До фізіологічних причин належать явища, які спричинюють
виникнення умов, що фізично ослаблюють воїнів. Це, зокрема, втома, депресія,
тривале безсоння, психічне потрясіння внаслідок тривалого перебування в
небезпечній ситуації, гнітючого чекання супротивника тощо.
До психічних причин належать такі психічні явища, як раптовість, сильне здивування, невпевненість, почуття ізоляції, усвідомлення безсилля перед безпекою, недостатнє знання військової справи, незадовільне володіння зброєю і бойовою технікою, неспроможність вміло діяти на полі бою, незнання супротивника (його тактики дій та характеристик бойової техніки) тощо.
До соціально-психологічних причин належать:
— відсутність згуртованості військового підрозділу;
— втрата довіри воїнів до командирів;
— дефіцит або надлишок інформації, що посилює напруження;
— бездіяльність;
— відсутність організованості та порядку, втрата управління в бою;
— наявність негативних тенденцій у морально-психологічному кліматі та психології військового колективу тощо.
До психічних причин належать такі психічні явища, як раптовість, сильне здивування, невпевненість, почуття ізоляції, усвідомлення безсилля перед безпекою, недостатнє знання військової справи, незадовільне володіння зброєю і бойовою технікою, неспроможність вміло діяти на полі бою, незнання супротивника (його тактики дій та характеристик бойової техніки) тощо.
До соціально-психологічних причин належать:
— відсутність згуртованості військового підрозділу;
— втрата довіри воїнів до командирів;
— дефіцит або надлишок інформації, що посилює напруження;
— бездіяльність;
— відсутність організованості та порядку, втрата управління в бою;
— наявність негативних тенденцій у морально-психологічному кліматі та психології військового колективу тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар