Сучасні напрямки розвитку зарубіжної соціальної психології.

Сучасні напрямки розвитку зарубіжної соціальної психології.

У становленні та розвитку зарубіжної соціальної психології визначають такі етапи:        

— зародження соціально-психологічних ідей у надрах суспільних і природничих наук;

— відмежування соціальної психології від філософії, соціології, психології та оформлення її як самостійної галузі знання (кінець XIX — початок XX ст.);

— експериментальний період (до 60-х років XX ст.);

— формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології.

Зародження соціально-психологічних ідей у надрах суспільних і природничих наук. Йому сприяв розвиток суспільних і природничих наук (зокрема філософії, історії, соціології, теорії еволюцій, психології), які підготували підґрунтя для оформлення соціальної психології як самостійної галузі знання.

Відмежування соціальної психології від філософії, соціології, психології та оформлення її як самостійної галузі знання. Цей етап розпочався обґрунтуванням перших соціально-психологічних концепцій, розвивався у процесі створення підручників із соціальної психології і завершився експериментальним дослідженням соціально-психологічних проблем.

Експериментальний період у розвитку соціальної психології. Він невіддільний від теорії наукового управління, в надрах якої конкретизовано концепцію нормативного порядку (підпорядкування індивідуальної поведінки системі прийнятих у суспільстві норм). Класична теорія організації та управління пов'язана з діяльністю американського інженера-механіка Фредеріка-Вінслоу Тейлора (1856—1915), якого вважають родоначальником наукового управління.

Формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології. Донині вона не має однієї цілісної теорії. Визначити головні теоретичні орієнтації західної соціальної психології надзвичайно важко через відсутність критеріїв чіткої диференціації підходів. Загалом її поділяють на такі галузі дослідження:

— вивчення індивідуальної соціальної поведінки;

— аналіз діагностичної взаємодії і комунікативних процесів;

— дослідження малих груп та психологічне вивчення соціальних проблем.